Альфа Рака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Правильна назва цієї сторінки — α Рака, але її не можна використовувати через технічні обмеження.
α Рака
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Рак
Пряме піднесення 8г 58х 29,22с
Схилення +11° 51′ 27,7″
Видима величина (V) 4,26[1]
Характеристики
Спектральний клас A5m[2]
показник кольору U−B 0,16
яскравість B 4,441±0,003[3]
показник кольору B−V 0,141±0,017[3]
яскравість V 4,274±0,002[3]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,07
індекс m1 0,22
індекс c1 1,06
індекс Hβ 2,86[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,300[3]
Мінімальна яскравість 4,310[3]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 41,45±1,03[3] мас/рік

за схиленням: -29,22±0,67[3] мас/рік

Паралакс (π) 17,32[4] ± 0,97[4] мас
Відстань 189±11 світлових років
57,9±3,2 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=75[5]км/сек
Інші позначення
alf Cnc,

HD 76756, HIP 44066, HR 3572,

BD+12 1948
Посилання
SIMBADдані для HD76756

α Ракахімічно пекулярна зоря спектрального класу A5m, що лежить у сузір'ї Рака й розташована на відстані близько 190 світлових років від Сонця[4]. Вона має видиму зоряну величину в смузі V близько 4,3m[1].

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря досить швидко обертається навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить 75 км/сек[5].

Це подвійна зоря — друга компонента набагато тьмяніша головної зорі й має візуальну зоряну величину 11,8m[6].

Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість поздовжньої компоненти поля, оціненої з аналізу наявних ліній металів, становить 119,3± 270,1 Гаус[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J. (2009). General catalogue of Ap, HgMn and Am stars.[недоступне посилання з червня 2019](англ.)
  2. alf Cnc у SIMBAD
  3. а б в г д е ж ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  4. а б в F. van Leeuwen (2007). Validation of the new Hipparcos reduction. doi:10.1051/0004-6361:20078357. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2019.(англ.)
  5. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  6. BD+121948 у SIMBAD. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
  7. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631