Альфео Брандімарте

Альфео Брандімарте
Ім'я при народженні	італ. Alfeo Maria Brandimarte
Народження	31 січня 1906(1906-01-31) Лорето, Провінція Анкона, Марке, Королівство Італія
Смерть	4 червня 1944(1944-06-04) (38 років) La Stortad, Італія
Країна	Королівство Італія
Звання	майор
Війни / битви	Друга італо-ефіопська війна Друга світова війна
Нагороди	Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія) Хрест «За військові заслуги» (Італія) Кавалер ордена Корони Італії Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії

Альфео Марія Брандімарте (італ. Alfeo Maria Brandimarte, 31 січня 1906, Лорето - 3 червня 1944, Рим) — італійський морський офіцер та інженер, один з авторів першого італійського серійного радара EC3/ter «Gufo». Учасник Руху опору, нагороджений посмертно Золотою медаллю «За військову доблесть».

Біографія

Альфео Брандімарте народився 23 січня 1906 рок у місті Лорето (провінція Анкона). У 1928 році закінчив Туринський політехнічний університет за спеціальністю індустріальна механіка, спеціалізація електротехніка. У 1929 році вступив на курси підготовки офіцерів резерву у Піхотній школі в Монкальєрі, які закінчив того ж року у званні молодшого лейтенанта. У 1930 році перевівся на службу у флоті. Отримав звання лейтенанта і був призначений на службу у Корпус морських озброєнь. У 1933 році отримав звання капітана.

У 1935 році очолив кафедру електроніки у Військово-морській академії в Ліворно. Того ж року він був скерований у Сомалі як керівник військових телекомунікаційних служб. У 1937 році він був переведений в Аддис-Абебу, тільки-но завойовану італійцями, щоб відновити роботу радіостанції.

Після повернення в Італію був призначений заступником директора Електротехнічного інституту у Військово-морській академії. У 1940 році отримав звання майора. У червні того ж року він був у складі комісії, направленої до Німеччини для оцінки німецьких прототипів радіолокаційного обладнання. Він також був членом Королівського військово-морського електротехнічного та комунікаційного інституту (RIEC) і, разом із професорами Уго Тіберіо та Нелло Каррара, одним із головних учасників розробки першого робочого італійського військово-морського радара EC3/ter «Gufo». У вересні 1941 року він залишив службу і обійняв посаду генерального директора цивільної компанії, яка працювала у військовій промисловості..

Після капітуляції Італії 8 вересня 1943 року Альфео Брандімарте брав участь в діяльності Таємного військового фронту (італ. Fronte militare clandestino), що боровся проти німецьких окупантів у Римі, де він відповідав за встановлення радіозв’язку. Також працював на користь Таємної інформаційної служби військово-морського флоту (італ. Servizio informazioni clandestino), яка діяла в столиці.

Зраджений, він був схоплений СС 23 травня 1944 року і ув'язнений у в'язниці на Віа Тассо, де перебував у камері № 3. Увечері 3 червня 1944 року, коли війська союзників збиралися увійти в Рим, німці повантажили його на вантажівку разом з іншими тринадцятьма в’язнями, включаючи генерала П"єтро Доді та колишнього депутата-соціаліста Бруно Буоцці, у колоні, яка прямувала на північ Віа Кассія. Наступного ранку в'язнів розстріляли біля села Ла-Сторта поблизу Риму.

15 лютого 1945 року посмертно нагороджений Золотою медаллю «За бойову доблесть».

Нагороди

• Золота медаль «За військову доблесть»
• Хрест «За військові заслуги»
• Кавалер Ордена Корони Італії
• Кавалер Колоніального ордена Зірки Італії

Джерела

• Paolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina, 1861-1946. — Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015. — ISBN 978-88-98485-95-6. (італ.)

Посилання

• Альфео Брандімарте на сайті www.marina.difesa.it (італ.)
• Альфео Брандімарте на сайті Національної асоціації партизанів Італії (італ.)