Альфред Айк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Айк.
Альфред Айк
Alfred Eick
Народження9 березня 1916(1916-03-09)[1][2]
Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький Райх[2]
Смерть12 квітня 2015(2015-04-12)[1] (99 років)
Білефельд, Детмольд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Країна Німеччина[1]
Приналежність24-а флотилія підводних човнів кригсмарине[1], 5-а флотилія підводних човнів кригсмарине[1] і 27th U-boat Flotillad[1]
ОсвітаВійськово-морська академія Мюрвікаd (25 листопада 1938)[1] і Гамбурзький університет[3]
Званнякапітан-лейтенант[1][2]
КомандуванняU-510[1][2]
Війни / битвиДруга світова війна[1][2]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
 Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак есмінця
Нагрудний знак есмінця
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Альфред Айк (нім. Alfred Eick; 9 березня 1916, Ессен — 12 квітня 2015 , Білефельд) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

біографія

[ред. | ред. код]

21 вересня 1937 року вступив на службу в крігсмаріне кадетом. Служив на есмінці «Ріхард Байцен», на якому в перший рік війни здійснив 16 бойових походів. У листопаді 1940 року перейшов у підводний флот. Здійснив 2 бойових походи на підводному човні U-176.

22 травня 1943 року призначений командиром підводного човна U-510, на якій зробив 4 бойових походу (провівши в морі в цілому 354 добу).

Перший похід здійснив до берегів Бразилії, а потім був переведений з човном на Монсунську базу. Після цього основним районом його дій став Індійський океан.

Залишався командиром U-510 до кінця війни. На початку 1945 року здійснив перехід в Північну Атлантику і наприкінці квітня 1945 року прибув на базу Сен-Назер у Франції.

Всього за час військових дій Айк потопив 10 суден загальною водотоннажністю 67 191 брт і пошкодив 1 судно водотоннажністю 3702 брт.

Дата Країна Тип Тоннаж Вантаж Екіпаж Загинули Країна Конвой
8 липня 1943 B.P. Newton Тепловий танкер 10,324 14 700 тонн авіаційного палива 47 23 Нідерланди TJ-1
Eldena Торговий пароплав 6,900 7640 тонн генеральних вантажів та 18 мішків пошти в Дурбан і Кейптаун 66 0 США
Everagra

(пошкоджений)

3,702 ? ? Латвія
10 липня 1943 Scandinavia Торговий теплохід 1,641 Генеральні вантажі, включаючи деталі машин, сталь, папір, шкури та олію 25 0 Швеція
22 лютого 1944 San Alvaro Тепловий танкер 7,385 11000 тонн моторного і дизельного палива 53 1 Британська імперія PA-69
Erling Brøvig

(безповоротно втрачений)

9,970 Нафта 45 0 Нідерланди
E.G. Seubert Паровий танкер 9,181 79 000 барелів адміралтейського палива 70 6 США
7 березня 1944 Tarifa Торговий теплохід 7,229 Генеральні вантажі, включаючи 8240 тонн фосфатів, 1290 тонн сирої нафти і 500 мішків пошти 149 3 Нідерланди
19 березня 1944 John A. Poor Торговий пароплав 7,176 6300 тонн ільменіту і 2100 тонн генеральних вантажів, включаючи килимки, горіхи кеш'ю, джут, шкури, брухт і 100 мішків пошти 73 34 США
27 березня 1944 HMS Maaløy (J136) Мінний тральщик 249 26 26 Британська імперія
23 лютого 1945 Point Pleasant Park Торговий пароплав 7,136 Генеральні вантажі 58 9 Канада

У травні 1945 року інтернований французькими військами. У липні 1947 року звільнений.Після війни закінчив Гамбурзький університет і успішно працював повіреним у справах.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Alfred_Eick
  2. ↑ а б в г д Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 57. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  3. ↑ https://uboat.net/men/eick.htm

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфред_Айк&oldid=36060398