Альфред Бюхі
Альфред Бюхі | |
---|---|
нім. Alfred Büchi | |
Народився | 11 липня 1879[1][2][3] Вінтертур, Цюрих, Швейцарія[1] |
Помер | 27 жовтня 1959[1][2][3] (80 років) Вінтертур, Цюрих, Швейцарія[1] |
Поховання | Rosenberg cemeteryd[4] |
Країна | Швейцарія[3] |
Діяльність | винахідник, політик, інженер-механік |
Знання мов | німецька |
Посада | Member of the Swiss National Councild |
Партія | Ring of Independentsd |
Нагороди | |
Альфред Бюхі (нім. Alfred Büchi, 11 липня 1879 — 27 жовтня 1959) — швейцарський інженер і винахідник. Найбільш відомий як винахідник турбонаддуву. Бюхі народився 11 липня 1879 року в Вінтертурі, Швейцарія, виріс там і в Людвіґсгафені. Був сином Йоганна Бюхі, виконавчого директора швейцарської промислово-технічної та виробничої фірми Sulzer.
Він мав хороші можливості для того, щоб займатися подібною сферою діяльності, і зрештою досяг слави завдяки своїм винаходам. У 1899 році він вступив на факультет машинобудування до Федеральної вищої технічної школи Цюріха, отримавши ступінь у 1903 році. Звідти він практикував інженерну справу в Бельгії та Англії, перш ніж повернутися до Швейцарії (Ветцікон) у 1908 році.[5]
У перші роки перебування за межами Швейцарії Бюхі захопився проблемою підвищення ефективності двигуна внутрішнього згоряння, пов’язаної з втратою тепла вихлопними газами.
Патент Бюхі № 204630, отриманий від Імперського патентного відомства Німецької імперії 6 листопада 1905 року,[6] описує «компаундовий двигун із нагнітачем» із рішенням для уловлювання такого тепла за допомогою «аксіального компресора, радіально-поршневого двигуна та осьової турбіни на загальному валу».[7]
Ідея була простою, проте матеріали та паливо, необхідні для її функціонування, ще не були доступні.[8] Пізніше був створений ще один патент (1925 року), що описує «імпульсну роботу для наддуву низького тиску».[9] Патент Бюхі 1905 року вважається знаковим, завдяки його винаходу і таким чином, визнається народженням ери турбонаддуву. Принципи Бюхі з 1905 року залишаються незмінними для турбонаддуву сьогодні. Потужність і ефективність покращуються «за рахунок надходження додаткового повітря в циліндри, а тепло від вихлопних газів використовується для приводу турбіни».[7]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #12768106X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ Michel R. Grabmalinventar Friedhof Rosenberg — 2013.
- ↑ Buergi, Markus (2003). Historisches Lexikon der Schweiz. Historisches Lexikon der Schweiz. Процитовано 27 лютого 2015.
- ↑ Hanlon, Mike (17 листопада 2005). The turbocharger turns 100 years old this week. Gizmag. Gizmag. Процитовано 27 лютого 2015.
- ↑ а б Scoltock, James (2010). Alfred Büchi the inventor of the turbocharger. Automotive Engineer. Caspian Media. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 27 лютого 2015.
- ↑ Rossbach, Dieter (2005). Vor 100 Jahren: Alfred Büchi erhält das Patent auf den Turbomotor. Prova Magazin fuer Automobile Avantgarde. virto GmbH. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 27 лютого 2015. [Архівовано 16 березня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Summers, Malcolm (February 2007). ABB Turbocharger history and milestones, ABB Review (PDF). ABB Library. ABB. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2009. Процитовано 27 лютого 2015. [Архівовано 2009-12-29 у Wayback Machine.]