Альфред фон Вальдштеттен
Альфред фон Вальдштеттен | |
---|---|
нім. Alfred Georg Heinrich Maria Freiherr von Waldstätten | |
![]() | |
Народився | 9 листопада 1872 ![]() Відень, Австро-Угорщина ![]() |
Помер | 12 січня 1952 (79 років) ![]() Відень, Окупація Австрії союзниками ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | офіцер ![]() |
Alma mater | Терезіанська академія ![]() |
Знання мов | німецька[1] ![]() |
Учасник | Перша світова війна ![]() |
Титул | барон ![]() |
Військове звання | ![]() |
Рід | Waldstättend ![]() |
Батько | Georg von Waldstättend ![]() |
У шлюбі з | Bertha Malwine Antonie Freiin Putz von Rolsbergd ![]() |
Нагороди | |
![]() | |
Барон Альфред Георг Генріх Марія фон Вальдштеттен (нім. Alfred Georg Heinrich Maria Freiherr von Waldstätten; 9 листопада 1872, Відень — 12 січня 1952, Мауербах) — австро-угорський воєначальник, генерал піхоти запасу вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite.
Син австро-угорського генерала Георга фон Вальдштеттена і його дружини Мері, уродженої Голмс.
Вальдштеттен навчався у терезіанській академії, яку він закінчив як перший в класі 1892 року. Згодом він був призначений в 81-й піхотний полк під командуванням свого дядька Йоганна Баптиста фон Вальдштеттена в званні лейтенанта в листопаді 1892 року. З 1895 року його відвідував Військову академію у Відні, яку він закінчив у 1897 році. У листопаді того ж року він був призначений до складу 26-ї піхотної бригади. З того ж року він служив в престижному 1-му Імператорському піхотному полку, після чого був призначений в Генеральний штаб в листопаді 1901 року. У жовтні 1907 він став доцентом кадетської школи, а в травні 1905 року був призначений начальником штабу 28-ї піхотної дивізії, розташованої в Любляні. У травні 1910 року став викладачем у Військовій академії, де займав свій пост на початку Першої світової війни.

На початку Першої світової війни Вальдштеттен було переведений в штаб 1-ї армії під командуванням Віктора Данкля на Східному фронті. У складі зазначеної армії він бере участь в перемозі Австро-Угорщини в битві під Красніковим. Будучи начальником оперативного відділу 1-ї армії, він бере участь в плануванні відступу до річки Сян і зупинці наступу росіян з Варшави і Івангорода.
Коли після вступу Італії у війну на боці Антанти в травні 1915 року Данкля відправили на італійський фронт для командування обороною Тірольської землі, Вальдштеттен був відправлений туди ж і також служив начальником оперативного підрозділу даного угруповання. Він займав цю посаду до березня 1916 року, коли вбув призначений начальником штабу нещодавно сформованого 20-го корпусу під командуванням ерцгерцога Карла. Як начальника штабу корпусу він брав участь в Тірольському наступі, в якому частини 20-го корпусу входили до складу 11-ї армії.
У липні 1916 року Вальдштеттен був переведений на Східний фронт, де він був призначений начальником штабу 12-ї армії під командуванням ерцгерцога Карла. Однак вищезгадана армія так і не була сформована, а штаб армії став штабом новосформованої групи армій ерцгерцога Карла. Замість цього в жовтні 1916 року Вальдштеттен став начальником штабу 7-ї армії під командуванням Германа Кевесса.
Коли в березні 1917 року Артур Конц фон Штрауссенбург був призначений на посаду начальника штабу Франца Конрада фон Гетцендорфа на особливе прохання імператора Карла, він був призначений начальником штабу Генерального штабу.В січні 1918 року він був призначений заступником начальника оперативного управління Генерального штабу, а потім заступником начальника штабу. Вальдшеттен брав участь в плануванні операцій австро-угорської армії в останні роки війни.
Після закінчення війни Вальдштеттен вийшов на пенсію 1 січня 1919 року. Тесть Вальдштеттена, Карл Пуц фон Рольсберг, встановив, що і його син, і дорослі члени сім'ї чоловічої статі померли, і що після його смерті в 1921 році Вальдштеттен керував своїми володіннями, в тому числі і замком Ляйтерсдорф в Мораві. Вальдштеттен також займав пост бургомістра Ляйтерсдорфа і був заарештований чехословацькою владою після закінчення Другої світової війни. Він був засуджений до 7 років тюремного ув'язнення, але був помилуваний, відбувши 2 роки. Останні роки свого життя він провів в австрійському місті Мауербах.
У жовтні 1900 він одружився з Бертою Пуц фон Рольсберг, в шлюбі народились сини Георг і Карл і дочка Марія.
- Лейтенант (листопад 1892)
- Гауптман (листопад 1899)
- Майор (травень 1905)
- Оберст-лейтенант (листопад 1912)
- Оберст (листопад 1914)
- Генерал-майор (17 серпня 1917)
- Титулярний фельдмаршал-лейтенант (31 листопада 1935)
- Генерал піхоти запасу (27 серпня 1939)
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест (1908)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- 3-го класу
- 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
- 2-го класу з військовою відзнакою і мечами
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 3-го класу (25 років)
- Бронзова і срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Залізний хрест 2-го і 1-го (15 років) класу
- Орден Залізної Корони 2-го класу з військовою відзнакою і мечами (1916)
- Орден Леопольда (Австрія), командорський хрест з військовою відзнакою і мечами
- Pour le Mérite (3 листопада 1917)
- Військовий Хрест Карла
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Alfred von Waldstätten na stranici Field commanders of Austria-Hungary [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Alfred von Waldstätten na stranici Weltkriege.at [Архівовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Alfred von Waldstätten na stranici Archivinformationssystem.at
- Alfred von Waldstätten na stranici Valka.cz [Архівовано 25 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Нагороди Вальдштеттена.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Народились 9 листопада
- Народились 1872
- Уродженці Відня
- Померли 12 січня
- Померли 1952
- Померли у Відні
- Випускники Терезіанської академії
- Генерали піхоти (Вермахт)
- Кавалери ордена «Pour le Mérite»
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Ювілейною пам'ятною медаллю 1898
- Нагороджені Ювілейним хрестом
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Австрія)
- Нагороджені медаллю «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена Залізної Корони 2 ступеня
- Кавалери командорського хреста ордена Леопольда (Австрія)
- Нагороджені Військовим хрестом Карла (Австро-Угорщина)
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю (Австрія)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Вальдштеттени
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни