Альципа сіроголова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альципа сіроголова
Сіроголова альципа (підвид A. p. davisoni, Національний парк Каенг Крачан, Таїланд)
Сіроголова альципа (підвид A. p. davisoni, Національний парк Каенг Крачан, Таїланд)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Alcippeidae
Рід: Альципа (Alcippe)
Вид: Альципа сіроголова
Alcippe poioicephala
(Jerdon, 1844)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Alcippe poioicephala
Віківиди: Alcippe poioicephala
EOL: 1052711
ITIS: 558507
МСОП: 22716633
NCBI: 181645

Альци́па сіроголова[2] (Alcippe poioicephala) — вид горобцеподібних птахів родини Alcippeidae. Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів.

Сіроголова ацьципа (підвид A. p. fusca, Нагаленд, Індія)
Сіроголова альципа
Сіроголова альципа (Коттаям, Керала, Індія)

Довжина птаха становить 15-16,5 см, враховуючи довгий хвіст. Верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла охриста, тім'я сіре, щоки каштанові. Дзьоб короткий, темний.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють вісім підвидів:[3]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Сіроголові альципи мешкають в Індії, Китаї, М'янмі, Таїланді, Бангладеш, Лаосі і В'єтнамі. Вони живуть в тропічних лісах і чагарникових заростях. Живляться комахами і нектаром. В Індії сезон розмноження триває з січня по червень з піком в січні-лютому. Гніздо чашоподібне, робиться з моху, лишайників, трави і листя. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 10 днів, пташенята покидають гніздо на 12 день.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Collar, N. J. & Robson C. 2007. Family Timaliidae (Babblers) pp. 70 – 291 in; del Hoyo, J., Elliott, A. & Christie, D.A. eds. Handbook of the Birds of the World, Vol. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.
  • Grimmett, Richard; Inskipp, Carol, Inskipp, Tim & Byers, Clive (1999): Birds of India, Pakistan, Nepal, Bangladesh, Bhutan, Sri Lanka, and the Maldives. Princeton University Press, Princeton, N.J.. ISBN 0-691-04910-6
  • Kazmierczak, Krys & van Perlo, Ber (2000): A Field Guide to the Birds of the Indian Subcontinent. Pica Press, Sussex. ISBN 978-1-873403-79-2
  • Pasquet, Eric; Bourdon, Estelle; Kalyakin, Mikhail V. & Cibois, Alice (2006). The fulvettas (Alcippe), Timaliidae, Aves): a polyphyletic group. Zoologica Scripta 35, 559–566. DOI:10.1111/j.1463-6409.2006.00253.x (HTML abstract)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Alcippe poioicephala. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 15 грудня 2021.