Альціон вусатий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альціон вусатий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина: Рибалочкові (Alcedinidae)
Рід: Острівний альціон (Actenoides)
Вид: Альціон вусатий
Actenoides bougainvillei
(Reichenbach, 1851)[2]
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Halcyon bougainvillei
Посилання
Вікісховище: Actenoides bougainvillei
Віківиди: Actenoides bougainvillei
EOL: 1050002
ITIS: 554618
МСОП: 22683519
NCBI: 2231372

Альціо́н вусатий[3] (Actenoides bougainvillei) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Цей рідкісний, малодосліджений вид птахів мешкає на Соломонових островах.

Довжина птаха становить 27-32 см, вага 160-215 г. У представників номінативного підвиду голова і верхня частина спини яскраво-оранжево-коричнева, від дзьобом сині "вуса", від очей до потилиці ідуть сині смуги. Верхня частина тіла темно-синя, по хребту іде бірюзова смуга. Краї махових пер тьмяно-чорнувато-бурі. Нижня частина тіла і нижня сторона крил яскраво-оранжево-коричнева, горло більш світле. Очі карі, дзьоб і лапи коралово-червоні. У самиць плечі і центральна смуга на спині оливково-бурі. У представників підвиду A. b. excelsus верхня частина тіла більш темна, зеленувато-чорна, верхня частина спини такого же кольору, крила і хвіст фіолетово-сині, смуга на спині більш зеленувата, смуги на голові чорні, нижня частина тіла світліша, світло-коричнева. У самиць цього підвиду верхня частина спини і плечі оливково-чорні.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[4]

Деякі дослідники виділяють підвид A. b. excelsus у окремий вид Actenoides excelsus[6].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Вусаті альціони мешкають на островах Бугенвіль і Гуадалканал в архіпелазі Соломонових островів. Вони живуть в підліску густих первинних вологих тропічних лісів, на Гуадалканалі в горах на висоті від 900 до 1600 м над рівнем моря, на Бугенвілі також в низинах. Живляться комахами та іншими великими безхребетними, іноді дрібними хребетними. Гніздяться в норах.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, шо перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, бугенвільська популяція вусатих альціонів становить від 350 до 1500 птахів, гуадалканальська — від 1000 до 5760 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Actenoides bougainvillei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 вересня 2022
  2. Walter Rothschild. Halcyon bougainvillei, sp. n.. „Bulletin of the British Ornithologists' Club”. 15, ss. 5–6, 1904. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 вересня 2022.
  5. Ernst Mayr. Birds collected during the Whitney South Sea Expedition. 47, Notes on the genera Halcyon, Turdus, Eurostopodus. „American Museum novitates”. 1152, 1941. 
  6. BirdLife International (2016). Actenoides excelsus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 вересня 2022

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Kingfishers, Bee-eaters & Rollers. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-8028-8.