Альціон імператорський
| Альціон імператорський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Actenoides princeps (Reichenbach, 1851) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Monachalcyon princeps Halcyon princeps | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Альціо́н імператорський[2] (Actenoides princeps) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Ендемік Індонезії.
_0A2A9529.jpg)
_0A2A7157.jpg)
Довжина птаха становить 24—25 см. Голова темно-синя, на шиї кремовий «комір», верхня частина тіла коричнювата, пера на ній мають світлі краї, нижня частина тіла білувато-охриста, поцяткована вузькими темними смугами. У самиць над очима широкі кремові «брови», від дзьоба ідуть кремові «вуса». Очі темно-карі, дзьоб жовтувато-коричневий. Вокалізація — серія посвистів, що повторюються, спочатку з висхідним, а потім з низхідним тоном, послідовність яких іноді змінюється. Пісню найчастіше можна почути перед світанком.
Виділяють три підвиди:[3]
- A. p. princeps (Reichenbach, 1851) — північний схід Сулавесі;
- A. p. erythrorhamphus (Stresemann, 1931) — північний захід, центр і південний захід Сулавесі;
- A. p. regalis (Stresemann, 1932) — південний схід Сулавесі.
Деякі дослідники виділяють підвид A. p. regalis в окремий вид Actenoides regalis[4].
Імператорські альціони є ендеміками острова Сулавесі. Вони живуть в густому підліску вологих гірських тропічних лісів, на висоті від 900 до 2000 м над рівнем моря. Живляться жуками та іншими великими безхребетними, іноді дрібними хребетними. Гніздяться в норах, в кладці 4 яйця.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Імператорським альціонам загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Actenoides princeps: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 вересня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Actenoides regalis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 вересня 2022
- Fry, C. Hilary; Fry, Kathie; Harris, Alan (1992). Kingfishers, Bee-eaters & Rollers. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-8028-8.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |