Альшиць Яків Ісаакович
| Альшиць Яків Ісаакович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 листопада 1906 Житомир, Російська імперія |
| Помер | 28 березня 1982 (75 років) Донецьк, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | ДВНЗ ДонНТУ |
| Галузь | конструювання й виробництво гірничих машин |
| Заклад | ДВНЗ ДонНТУ |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Нагороди |         |
Яків Ісаакович Альшиць (28 листопада 1906, Житомир — 28 березня 1982) — радянський вчений, фахівець в галузі конструювання й виробництва гірничих машин, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії СРСР.
Народився 28 листопада 1906 року у місті Житомирі. В 1921–1929 роках працював у різних кооперативах і держустановах. В 1929–1934 роках навчався в Донецькому індустріальному інституті по закінченню якого одержав кваліфікацію гірничого інженера-електромеханіка. У 1934–1938 роках працював на Горлівському машзаводі імені С. М. Кірова, на якому пройшов шлях від інженера конструкторського бюро із врубово-комбайнобудування до заступника начальника врубового цеху.
В 1938–1941 роках в Донецькому індустріальному інституті на посаді доцента, кандидат технічних наук (1940). В 1941–1942 роках на будівництві оборонних споруд у 8-ій саперній армії. В 1942–1948 роках заступник головного інженера і головний інженер Копейського машинобудівного заводу, в 1948–1950 роках головний інженер Свердловської і Донецької філій Діпровуглемашу.
Із 1951 року і до кінця життя працював у ДПІ на кафедрі «Гірничі машини»: доцент, професор, завідувач кафедри, професор-консультант. Доктор технічних наук (1961).
Помер 28 березня 1982 року.
Зробив великий внесок у становлення і розвиток кафедри «Гірничих машин», у підготовку її викладацьких кадрів вищої кваліфікації.
Автор навчального посібника «Гірничі машини» (1961). Засновник наукової школи в галузі експериментальних досліджень, розробник теорії роботи і розрахунку гірничих машин з метою підвищення їх надійності і продуктивності. Створив нові методи і спеціальну апаратуру для дослідження роботи машин в лабораторних і виробничих умовах. За створення врубової машини типу КМП удостоєний Державної премії СРСР (1949).
Підготував 20 кандидатів наук, опублікував більше 60 наукових праць, у тому числі 12 винаходів і монографію «Аппаратура й методы исследований горных машин» (1969).
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1943), «Знак Пошани» (1942), 5-ма медалями, знаком «Шахтарська слава» II ступеня і багатьма іншими відомчими знаками і грамотами.
В Донецьку, на будівлі Донецького національного технічного університету за адресою вул. Артема, 58, де з 1951 по 1982 рік працював Яків Альшиц, встановлено меморіальну дошку.
- ЕСУ А́ЛЬШИЦЬ Яків Ісакович
- Історія факультету інженерної механіки та машинобудування ДонНТУ [Архівовано 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Зборщик, М. П. Відомі вчені технічної освіти і науки Донецького національного технічного університету (1921—2001) / М. П. Зборщик, Т. І. Овчаренко. — Донецьк, 2002
- Народились 28 листопада
- Народились 1906
- Уродженці Житомира
- Померли 28 березня
- Померли 1982
- Померли в Донецьку
- Випускники ДонНТУ
- Викладачі ДонНТУ
- Доктори технічних наук
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «За трудову відзнаку»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Лауреати Сталінської премії III ступеня
- Нагороджені знаком «Шахтарська слава» II ступеня
- Лауреати Сталінської премії
- Нагороджені знаком «Шахтарська слава»
- Доктори технічних наук СРСР
- Українські винахідники
- Науковці ДонНТУ
- Українські гірничі інженери
- Житомирські євреї
- Донецькі євреї