Перейти до вмісту

Аль-Маясса бінт Хамад ібн Халіфа Аль Тані

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аль-Маясса бінт Хамад ібн Халіфа Аль Тані
Нині на посаді
Народився1983[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Доха, Катар Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якголова Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце роботиQatar Museums Authorityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Катар Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІнститут політичних досліджень, Дюкський університет, Університет Париж I Пантеон-Сорбонна і Колумбійський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоХамад бін Халіфа Аль Тані Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиШейха Моза бінт Насер аль-Міснед Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зJassim bin Abdulaziz Al Thanid Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
 Медіафайли у Вікісховищі

Аль-Маясса бінт Хамад бін Халіфа Аль Тані (араб. المياسة بنت حمد بن خليفة آل ثاني нар.. 1983, Доха, Катар) — 14-та за старшинством дитина у шейха Хамада бін Халіфа Аль Тані, колишнього еміра Катара, і старша донька еміра від його другої дружини шейхи Шейхи Моза бінт Насер аль-Міснед. Вона була названа «найвпливовішою жінкою в мистецтві».[2]

Навчання та кар'єра

[ред. | ред. код]

Шейха Аль-Маясса закінчила навчання на освітньому ступені бакалавра мистецтв у галузі політології та літератури Дюкського університету (Дарем, Північна Кароліна, США) у 2005 році.[3] Під час цього навчання вона обиралася віце-президентом Міжнародної асоціації, віце-президентом Хівара (організації з просування політичного діалогу) та була делегатом на Моделі ООН 2001/2002.

Під час 2003/2004 навчального року Аль-Маясса в рамках академічної мобільності навчалася в Університеті Париж і Пантеон-Сорбонна та в паризькому Інституті політичних досліджень (відомому як Sciences Po).

Після закінчення навчання шейха Аль-Маясса заснувала громадську організацію « Протягнути руку Азії» («Reach Out To Asia»). Ця організація є благодійною, спрямованою на допомогу жертвам стихійного лиха в Азії завдяки організації для молоді якісної освіти.

Культурна політика та діяльність

[ред. | ред. код]

Аль-Маясса очолює Катарське відомство музеїв[2] та Інститут кіно в Досі[4]. Це одні з провідних культурних організацій Катару. Поповнюючи катарські колекції мистецтв та запрошуючи провідних світових митців у Доху вона втілює культурну політику держави Катар. У березні 2012 року The Economist назвав її «Катарською королевою культури».[5]

У червні 2014 року головувала на 38-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка проходила в Досі .

Родина та особисте життя

[ред. | ред. код]

Шейха Маясса — сестра еміра Катару шейха Таміма бін Хамада Аль Тані. Її батько шейх Хамад бін Халіфа аль-Тані є колишнім еміром, а мати шейха Моза бінт Насер аль-Міснед є колишньою першою леді.

Мати Шейхи Маясси Шейха Моза сприяла відкриттю кампусів кількох академічних закладів світового класу в Досі, зокрема Університету Співдружності Вірджинії, Університету Карнегі-Меллона, Джорджтаунського університету, Північно-Західного університету, Техаського університету A&M та Медичного коледжу Вейла Корнелла та Університету Калгарі в Катарі[6].

Її брат шейх Мохаммед бін Хамад бін Халіфа Аль Тані є головою переможної заявки Катару на проведення Чемпіонату світу з футболу 2022 року в Досі.

Батько шейхи Аль-Маясси, колишній емір Катару з 1995 по 2013 рік, шейх Хамад бін Халіфа Аль Тані, заснував Катарське інвестиційне управління..[6][7]

Управління інвестицій Катару та його дочірні підприємства придбали багато компаній за кордоном, у тому числі знаменитий лондонський універмаг Harrods[8][9], паризький універмаг Printemps[10], 75 % акцій кіностудії Miramax[11], 2 % акцій медіаконгломерату та материнської компанії Universal Music Group Vivendi[12], 1 % акцій виробника предметів розкоші Louis Vuitton Moët Hennessy[13] та кількох інших великих світових компаній.

Шейха Аль-Маясса вийшла заміж (як його перша дружина) за шейха Джассіма бін Абдула Азіза Аль Тані 6 січня 2006 року[44]. Весільна церемонія відбулася у палаці Аль-Ваджбах у Досі. Шейх Джассим — старший син шейха Абдул Азіза бін Джассіма бін Хамада Аль Тані, таким чином подружжя доводяться один одному двоюрідним братом і сестрою. У них на даний момент народилися чотири сини та одна донька:

  • Шейх Мухаммед бін Джассім бін Абдулазіз Аль Тані.
  • Шейх Хамад бін Джассім бін Абдулазіз Аль Тані.
  • Шейх Абдулазіз бін Джасім бін Абдулазіз Аль Тані.
  • Шейха Нора бін Джассім бін Абдулазіз Аль Тані
  • Шейх Тамім бін Джассім бін Абдулазіз Аль Тані.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mancoff D. N. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б Art and the Middle East: Qatar’s culture queen. The Economist. 31 березня 2012. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 28 октября 2013.
  3. ↑ Mixing Oil and Hollywood: Tribeca Festival Expands to the Persian Gulf. The New York Times. 23 жовтня 2009. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 28 октября 2013.
  4. ↑ Leadership - the Institute: Doha Film Institute Leadership. Doha Film Institute. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 28 октября 2013.
  5. ↑ Qatar’s culture Queen. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 27 жовтня 2013.
  6. ↑ а б Sheikha Moza: The woman behind Doha's Education City. The Washington Post (англ.). 12 липня 2015. Процитовано 18 листопада 2022.
  7. ↑ Qatar Investment Authority (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 18 листопада 2022. [Архівовано 2021-05-13 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Qatar investor buys UK department store Harrods. Reuters (англ.). 8 травня 2010. Процитовано 18 листопада 2022.
  9. ↑ Qatari investor buys UK's Harrods. Arabian Business (англ.). 8 травня 2010. Процитовано 18 листопада 2022.
  10. ↑ Qatari Investors to Buy Printemps. The Wall Street Journal (англ.). 8 квітня 2013. Процитовано 18 листопада 2022.
  11. ↑ Ron Tutor Sells His Miramax Stake. The Hollywood Reporter (англ.). 21 січня 2013. Процитовано 18 листопада 2022.
  12. ↑ Vivendi Says Shareholder Qatar Holding Raised its Stake to 2%. Bloomberg (англ.). 21 березня 2012. Процитовано 18 листопада 2022.
  13. ↑ Slice Of LVMH. Vogue (англ.). 16 березня 2012. Процитовано 18 листопада 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аль-Маясса_бінт_Хамад_ібн_Халіфа_Аль_Тані&oldid=44065418