Алєйніково (Бєлгородська область)
село Алєйніково | |
---|---|
рос. Алейниково | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Бєлгородська область |
Муніципальний район | Алексєєвський район |
Поселення | Алєйниківське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 14205801001[1] |
Код ЗКТМО: | 14605404101 |
Основні дані | |
Населення | 490 осіб (2013 рік) |
Поштові індекси | 309812[2] |
Телефонний код | +7 47234 |
Географічні координати: | 50°28′04″ пн. ш. 38°50′03″ сх. д. / 50.467833° пн. ш. 38.834056° сх. д. |
Часовий пояс | UTC+3 |
Відстань | |
До центру муніципального району/міського округу (км): | |
- фізична: - залізницею: - автошляхами: |
158 |
До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
594 |
Мапа | |
| |
Алєйніково (рос. Алейниково, укр. Олійникове) — село Алексєєвського району Бєлгородської області Росії. Входить до складу Алєйниківського сільського поселення. Населення — 490 осіб (2013 рік).
У селі є 11 вулиць:
- Центральна вулиця;
- Нова вулиця;
- Садова вулиця;
- Паркова вулиця;
- Світла вулиця;
- Лугова вулиця;
- Південна вулиця;
- 1-й Центральний провулок;
- 2-й Центральний провулок;
- 1-й Парковий провулок;
- 2-й Парковий провулок.
Село Алєйніково (спочатку Олійникове, Юрків) виникло як і багато інших населених пунктів Слобідської України в першій половині 18 століття, коли загроза татарських набігів минула і люди могли не наражаючи себе на небезпеку, займатися землеробством.
До середини 20 століття Алєйніково називалося слободою і лише пізніше стало іменуватися селом.
У документах перепису 1795 згадується як хутір Юрків — один з хуторів Олексіївської вотчини графа Н. П. Шереметьєва. В цей час у селі проживало 300 осіб. Усі — українці.
У 1835 році в слободі споруджена церква і слобода була перейменована в село Олійникове. У 1890 році в селі налічувалося 154 двори, що займалися рослинництвом і вирощуванням худоби, 2 рази на рік відбувалися ярмарки.
Перша школа в селі була побудована у 1903 році (Нині використовується як школа початкових класів). З 1911 року у селі діяло позиково-ощадне товариство, відтак прокатно-зерноочисний пункт, вигідним став кустарний промисел, з'явилися місцеві олійниці, вітряні млини.
До 1929 року змінився звичний уклад сільського життя. Село постраждало від насильної колективізації, репресій та Голодомору 1932–1933 років, а відтак зазнало подальшої русифікації.
Нині у селі діють підприємства:
- Сільськогосподарський виробничий кооператив «Алєйникове», спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарської продукції (рослинництво і тваринництво);
- Свиноферма «Алексєєвський бекон»;
- СФГ «Борть» з розвитку бджільництва.
Це незавершена стаття з географії Бєлгородської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |