Перейти до вмісту

Алімов Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Алімов
Олександр Володимирович Алімов
 Молодший сержант
головний сержант стрілецького взводу стрілецької роти
Загальна інформація
Народження18 жовтня 1984(1984-10-18)
Львів, Українська РСР, СРСР
Смерть5 грудня 2022(2022-12-05) (38 років)
Діброва, Кремінська міська територіальна громада, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
ПохованняЛичаківський військовий цвинтар
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma MaterНаціональний університет «Львівська політехніка»
Псевдо"Алі"
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)
Медаль «Захиснику України» (Міністерство оборони України)

Алімов Олександр Володимирович (нар. 18 жовтня 1984, Львів — пом. 5 грудня 2022, Діброва, Луганська обл.) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександр Алімов народився 18 жовтня 1984 року в м. Львів, Україна.

Навчався у СШ № 4, м. Львів. Після закінчення школи вступив до Національного університету «Львівська політехніка», де у 2009 році  здобув спеціальність «інженер-механік». 

У 2007 році розпочав працювати консультантом у ПрАТ «Київстар». У 2013 році став провідним інженером у відділі інформаційних технологій компанії «Перша приватна броварня». 

Одружився у травні 2016 року. Того ж року вступив до «IT Step Academy», де пройшовши фахове навчання розпочав працювати у сфері ІТ.

У період з 2018 по 2021 працював у компанії «LaSoft», з 2021 року перейшов у компанію «EPAM Systems»

Олександр мав багато вподобань, любив подорожувати, читати та відвідав велику кількість країн світу. Його захопленнями були походи в гори та байкінг. Займався різними видами спорту: біг, футбол, баскетбол, сквош. Не одноразово брав участь у спортивних змаганнях. Любив тварин та часто ними опікувався. 

З початком російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року добровольцем став на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ та здобув звання «молодший сержант». 

5 грудня 2022 року молодший сержант Алімов Олександр був визначений командиром групи швидкого реагування, яка вийшла з додатковим БК для прикриття позиції в районі якої тривав наступ ворожої піхоти. Його група вступила у стрілецький бій з противником, який зайшов в тил позиції. Під час зіткнення, був поранений один із членів ГШР. Як командир, він ухвалив рішення про переміщення пораненого побратима в безпечне місце, після цього повернувся до основної групи та продовжив стрілецький бій. Під час бою отримав кульове смертельне поранення в область скроні від чого загинув на місці.

Похований на Полі Почесних поховань Личаківського кладовища м. Львова[1].

У загиблого залишилися батько, дружина та брат.

Нагороди

[ред. | ред. код]

У лютому 2024 року відповідно до указу Президента України № 135/2023[2] Олександру Алімову за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» III ступеня.

В травні 2024 відповідно до указу Міністра оборони України № 786 від 21 травня 2024 року відзначено медаллю «Захиснику України».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Забазнова, Наталя (21 грудня 2022). У Львові попрощаються із двома захисниками України. Суспільне. Новини.
  2. Зеленський, Володимир (29 лютого 2024). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №135/2024 Про відзначення державними нагородами України. https://www.president.gov.ua. Процитовано 2 березня 2024.