Перейти до вмісту

Аліса Бурбон-Пармська (1849—1935)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Аліса.
Аліса Бурбон-Пармська
італ. Alice di Borbone-Parma
Аліса Бурбон-Пармська
Аліса Бурбон-Пармська
Світлина Аліси до 1890 року
14-а велика герцогиня-консорт Тоскани
(титулярно)
Початок правління:11 січня 1868
Кінець правління:17 січня 1908
Попередник:Марія Антонія Бурбон-Сицилійська
Наступник:Марія Крістіна Бурбон-Сицилійська
Дата народження:27 грудня 1849(1849-12-27)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народження:Парма Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті:16 листопада 1935(1935-11-16)[1] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смерті:Швертберг Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняІмператорський склеп Редагувати інформацію у Вікіданих
Чоловік:Фердинанд IV
Діти:Леопольд Фердинанд, Луїза, Йозеф Фердинанд, Петер Фердинанд, Генріх Фердинанд, Анна Марія, Маргарита, Германа, Фердинанд Роберт, Агнеса
Династія:Бурбони
Батько:Карло III
Мати:Луїза Марія Тереза д'Артуа

Аліса Бурбон-Пармська (італ. Alice di Borbone-Parma), повне ім'я Алісія Марія Кароліна Фердинанда Рахель Джованна Філомена (італ. Alicia Maria Carolina Ferdinanda Rachael Giovanna Filomena), ( 27 грудня 1849 — 16 січня 1935) — пармська принцеса з династії Бурбонів, донька герцога Парми Карло III та французької принцеси Марії Терези, дружина останнього великого герцога Тоскани Фердинанда IV.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]
Світлина 1860 року

Народилась 27 грудня 1849 року у Пармі. Була третьою дитиною та другою донькою в родині герцога Парми та П'яченци Карло III та його дружини Марії Терези д'Артуа, дочки Карла Фердинанда, герцога Берійського. Мала старшу сестру Маргариту та брата Роберто. Згодом у неї з'явився молодший брат Енріко.

У 1853 році шлюб батьків фактично розпався, а у березні 1854 року Карло був убитий на вулицях Парми невідомим. Матір стала регенткою при малолітньому Роберто, який успадкував престол. У 1859 році, внаслідок австро-італо-французької війни, невдоволений народ вимагав приєднання герцогства до Сардинії. У квітні Марія Луїза виїхала з дітьми до Венеції, а у червні тимчасовий уряд проголосив приєднання Парми до Сардинії.

За вихованням Аліси слідкувала бонна-француженка, мадам Рено, яку згодом змінила гувернантка-італійка, сеньйорина Додічі. Пізніше принцеса разом зі старшою сестрою навчалися у школі-інтернаті, яка містилася у Ріденбурзькому замку, при монастирі Сакре-Кер у Брегенці.[3] Мовою навчання була французька.[4]

У січні 1864 року відбулися заручини Аліси із правлячим князем Ліхтенштейну Йоганном II, який дуже подобався дівчині, але наречений розірвав заручини у грудні того ж року. Оскільки Йоганн згодом так і не одружився й не мав коханок, деякі сучасники стверджували, що він був гомосексуалом.

Шлюб та діти

[ред. | ред. код]

Аліса у віці 18 років була видана заміж за 32-річного великого герцога Тоскани Фердинанда IV. Наречений мешкав у Австрії, був удівцем і мав доньку від першого шлюбу. Фактичним володарем він не був, оскільки королівство Сардинія анексувало Тоскану у 1860 році, а Національні збори скинули його ще перед тим. Весілля відбулося 11 січня 1868 у замку Фрохсдорф у селищі Ланценкірхен, який належав графу Шамбору, дядьку нареченої. Оселилися молодята у Зальцбурзі. Невдовзі Аліса завагітніла і вже у грудні народила сина. Всього у подружжя було десятеро дітей:

Світлина Аліси зі старшими дітьми роботи Рудольфа Крживанека
  • Леопольд Фердинанд (1868—1935) — полковник австрійської армії, відмовився від титулу, був тричі морганатично одруженим, дітей не мав;
  • Луїза (1870—1947) — була двічі одружена , перший шлюб з Фрідріхом Августом Саксонським, мала восьмеро дітей від обох шлюбів,
  • Йозеф Фердинанд (1872—1942) — титулярний великий герцог Тоскани у 1908—1921 роках, генерал-полковник австрійської армії, був двічі морганатично одруженим, мав двох дітей від другого шлюбу;
  • Петер Фердинанд (1874—1948) — титулярний великий герцог Тоскани у 1921—1948 роках, був одружений із сицилійською принцесою Марією Крістіною, мав четверо дітей;
  • Генріх Фердинанд (1878—1969) — генерал-майор австрійської армії, художник, фотограф, був морганатично одружений з Марією Кароліною Лудешер, мав трьох дітей;
  • Анна Марія (1879—1961) — дружина князя Гогенлое-Бартенштайна та Ягстберга Йоганнеса, мала шестеро дітей;
  • Маргарита (1881—1965) — одружена не була, дітей не мала;
  • Германа (1884—1955) — одружена не була, дітей не мала;
  • Фердинанд Роберт (1885—1895) — прожив 10 років;
  • Агнеса (1891—1945) — одружена не була, дітей не мала.

У 1874 році була збудована вілла Тоскана в Ліндау на Боденському озері,[5] яка стала літньою резиденцією сімейства. Також проводили інколи літо у маєтку в Шлакенверті в Богемії.[6] Часто навідували родичів у Відні, Саксонії та Баварії. Хоча подружжя все життя провело в Австрії, вдома вони розмовляли італійською та вели життя в італійському дусі.

Вілла Тоскана

У 1877 році Аліса у супроводі падчерки, ерцгерцогині Марії Антуанетти, здійснила поїздку до Риму, де мала аудієнцію у Папи Римського Пія IX.

У 1908 році Фердинанд помер. Велика герцогиня після Першої світової війни з трьома молодшими доньками оселилася у Швертбергу.

Пішла з життя 16 січня 1935 року у Швертбергу. Була похована на місцевому цвинтарі.[7] У 2007 році рештки Аліси та її доньок були перепоховані на цвинтарі Санкт-Гільгену.[8]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У 1885 році фрейліною Аліси була Марія-Тереза Ледоховська, яка у 1975 році була беатифікована Папою Римським Павлом VI.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Луїджі Бурбон-Пармський
 
Марія Луїза Іспанська
 
Віктор Емануїл I
 
Марія Терезія Австрійська-Есте
 
Карл X
 
Марія Тереза Савойська
 
Франциск I
 
Марія Клементина Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карло II
 
 
 
 
 
Марія Терезія Савойська
 
 
 
 
 
Карл Беррійський
 
 
 
 
 
Кароліна Бурбон-Сицилійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карло III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія-Луїза Французька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аліса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Toscana, Alice Großherzogin // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 46. — S. 168.
  3. ↑ Constantin von Wurzbach: Toscana, Alice Großherzogin. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 46. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1882, стор. 168 [1] [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. ↑ Офіційний сайт Ріденбурзької школи. Історія [2] [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. ↑ Вілла Тоскана [3] [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  6. ↑ Toscana, Ferdinand IV. Salvator Großherzog. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 46. [4] [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
  7. ↑ Цвинтар Швертбергу [5] [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. ↑ Цвинтар Санкт-Гільгену [6] [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Thierry Le Hête, La Dinastie Capétienne, La Bonneville-sur-Iton, 1998.
  • Hamannová, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: BRÁNA, Knižní klub, 1996. ISBN 80-85946-19-X. — стор. 46.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аліса_Бурбон-Пармська_(1849—1935)&oldid=43909688