Перейти до вмісту

Алістер Браунлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Alistair Brownlee
Alistair Edward Brownlee
Загальна інформація
Національністьбританець
Громадянство Велика Британія
Місце проживанняBramhoped
Народження23 квітня 1988(1988-04-23) (36 років)
Дьюсбері
Зріст184 см
Вага70 кг
Alma materУніверситет Лідса, Гертон-коледж (Кембридж), Bradford Grammar Schoold і Leeds Beckett Universityd
Вебсторінкаalistairbrownlee.com
Спорт
КраїнаВелика_Британія
Вид спортутріатлон
КлубUniversity of Leeds, Leeds (GBR)
ТренериJack Maitlandd[1]
Нагороди
член ордена Британської імперії
Олімпійські ігри
Золото Лондон 2012 Тріатлон
Золото Ріо 2016 Тріатлон
CMNS: Алістер Браунлі у Вікісховищі

Алістер Браунлі (англ. Alistair Brownlee, 23 квітня 1988) — британський триатлоніст, олімпійський чемпіон. Дворазовий чемпіон світу (2009, 2011). Брат бронзового олімпійського медаліста з триатлону Джонатана Браунлі.

Кар'єра в триатлоні

[ред. | ред. код]

Браунлі представляв Великобританію на літніх Олімпійських іграх 2008 року в змаганнях з триатлону, де зайняв 12-е місце. Протягом сезону 2008 року його найкращим результатом на Кубку світу було 3-е місце в Мадриді. Також ще до 23 років він виграв Чемпіонат світу.

Він переміг у Світовій серії з триатлону 2009 року (ITU), вигравши всі п'ять змагань цієї серії, у яких він брав участь. Він здобув перемогу в Мадриді, Вашингтоні, Кіцбюелі та Лондоні, перш ніж виграти Гранд-фінал сезону 2009 року, який відбувся на Золотому узбережжі Австралії 12 вересня,[2][3] і таким чином став першою людиною, яка виграла титули Світової серії з триатлону серед юніорів.[4]

Під час міжсезоння у 2010 році Браунлі отримав перелом стегнової кістки й не зміг повернутися до змагань до червня. Тож це зробило захист його титулу ITU майже неможливим.[5] Однак, він повертається до змагального триатлону з переконливою перемогою в Мадриді, а через місяць — здобуває титул у Чемпіонаті Європи з триатлону.[6] Падіння від виснаження на лондонських перегонах наприкінці липня означало, що, попри перемогу у фінальних перегонах серії ITU 2010 року в Будапешті, Браунлі ще не повернувся до попередньої форми. Він програв свій титул чемпіона світу Хав'єру Гомесу.[7]

У квітневому заході відкриття сезону чемпіонату ITU 2011 року в Сіднеї Браунлі сильно впав, перебуваючи в лідерських позиціях, що принесло раннє розчарування та фініш на 29-му місці.[8] Це протиставлялося видатному успіху, коли лише за двадцять один день у червні 2011 року він переконливо переміг у двох наступних змаганнях серії ITU (у Мадриді[9] та Кіцбюелі[9]). Тож він успішно захистив свій титул чемпіона Європи з триатлону в Понтеведра у 2011 році та поділив п'єдестал зі своїм братом Джонатаном, який завоював срібну медаль.[10][11] Алістер виграв титул чемпіона світу ITU 2011 року після перемоги у Великому фіналі в Пекіні та золотої медалі на Олімпіаді в Лондоні 2012 року, де його брат узяв бронзову медаль.[12]

Браунлі виграв триатлон Ігор Співдружності у 2014 році, де його брат Джонатан здобув срібну медаль.[13] Браунлі також отримав золото на Іграх Співдружності 2014 року в командній естафеті змішаного триатлону разом із братом Джонатаном, Вікі Голланд і Джоді Стімпсон.[14]

Під час фінального забігу Всесвітньої серії триатлону 2016 року в Косумелі, Мексика, його брат Джонатан спершу лідирував. Однак, коли вони прямували до останнього кілометра бігу на 10 км, почав потім спека та виснаження взяли гору. А втім, Алістер відмовився від власного шансу виграти перегони, натомість вирішивши допомогти своєму братові перейти лінію фінішу. Він підштовхнув брата до другого місця і сам зайняв третє місце. Південноафриканець Анрі Шоман, який виграв бронзу позаду Браунлі в Ріо, обігнав братів Браунлі, щоб виграти перегони.[15]

Браунлі дебютував на довгій дистанції в триатлоні Моган-Гран-Канарія у квітні 2017 року, в якому він виграв із часом 4:03:09, фінішувавши на вісім хвилин швидше за друге місце.[16][17] Наступного місяця він здобув ще одну перемогу, коли тріумфував на чемпіонаті Північної Америки Ironman 70.3 у Сент-Джорджі, штат Юта, що забезпечило йому місце на чемпіонаті світу Ironman 70.3 у вересні 2017 року.[18]

Виступи на Олімпіадах

[ред. | ред. код]
Олімпіада Дисципліна Місце
Пекін 2008 Триатлон 12
Лондон 2012 Триатлон 1
Ріо 2016 Триатлон 1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.thetriathloncoach.com/coaches
  2. ↑ Alistair Brownlee wins ITU triathlon grand final and 2009 overall title - Telegraph. web.archive.org. 15 вересня 2009. Архів оригіналу за 15 вересня 2009. Процитовано 22 лютого 2022.
  3. ↑ Brownlee claims world triathlon title. web.archive.org. 26 квітня 2012. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 22 лютого 2022.
  4. ↑ Alistair Brownlee sponsorship profile. Boardman Bikes. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 14 вересня 2009.
  5. ↑ Brownlee to miss start of season (брит.). 26 лютого 2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  6. ↑ 2010 Athlone ETU Triathlon European Championships: Elite Men: Results. triathlon.org. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  7. ↑ Can London return aid struggling Brownlees?. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  8. ↑ Wayback Machine. web.archive.org. 17 березня 2012. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 22 лютого 2022. [Архівовано 2012-03-17 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б 2011 Dextro Energy Triathlon – ITU World Championship Series Madrid: Elite Men: Results. triathlon.org. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  10. ↑ BBC Sport - Alistair Brownlee leads brother Jonny to European one-two. archive.ph. 28 червня 2011. Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 22 лютого 2022. [Архівовано 2011-06-28 у Archive.is]
  11. ↑ Alistair Brownlee (GBR) wins back-to-back European titles. triathlon.org. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  12. ↑ BBC Sport - Olympics triathlon: Alistair Brownlee wins Britain's 19th gold. web.archive.org. 9 серпня 2012. Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 22 лютого 2022.
  13. ↑ Alistair Brownlee wins triathlon gold. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  14. ↑ England storm to triathlon team relay win. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  15. ↑ Alistair Brownlee gives up chance to win World Triathlon race and helps brother Jonny over line. the Guardian (англ.). 19 вересня 2016. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  16. ↑ Alistair Brownlee's Half-Iron Distance Debut Set for Saturday. Triathlete. 19 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  17. ↑ Brownlee wins on long-distance debut. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  18. ↑ Brownlee wins on Ironman 70.3 debut. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]


{{{alt}}} Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про спортсмена чи спортсменку Великої Британії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алістер_Браунлі&oldid=44066302