Алі ібн Хаммуд ан-Насир
Алі ібн Хаммуд ан-Насир | |
---|---|
араб. علي بن حمود بن ميمون بن أحمد الإدريسي الحسني العلوي[1] ![]() | |
Ім'я при народженні | الناصر علي بن حمود |
Народився | 10 століття або 965[1] ![]() |
Помер | 22 березня 1018 або 1018[1] ![]() Кордова, Андалусія, Іспанія ![]() |
Країна | Аль-Андалус ![]() |
Діяльність | аристократ, король ![]() |
Знання мов | арабська ![]() |
Титул | халіф |
Посада | Халіф Кордовиd ![]() |
Термін | 1016—1018 роки |
Попередник | Сулайман |
Наступник | Абдаррахман IV Аль-Касім аль-Мамун |
Конфесія | іслам |
Рід | Хаммудіди |
Батько | Хаммуд |
Брати, сестри | Аль-Касім аль-Мамун ![]() |
Діти | Ях'я ібн Алі аль-Муталі і Ідріс I (емір Малаги) ![]() |
Алі ібн Хаммуд ан-Насир (*д/н — 22 березня 1018) — 6-й халіф Кордови у 1016—1018 роках. Засновник династії Хаммудідів.
Походив з берберського роду, ймовірно родинні династії Ідрисідів. У 1010—1013 роках брав участь у боях з Мухаммедом II та Гішамом II на боці Сулаймана, що у 1013 році став новим халіфом. В нагороду за звитягу у 1013 році призначається валі (губернатором) Сеути. Скориставшись заворушеннями, що розпочалися в халіфаті, Алі захопив Танжер, передавши його в управління братові аль-Касіму. У 1017 році захопив міста Альхесірас і Малагу.
У 1016 році рушив на столицю халіфату Кордову, захопив її, стратив халіфа Сулаймана. Після цього його оголошено халіфом з особистим титулом ан-Насир лі-дін Аллах («Захисник релігії Бога»). Намагався справедливістю й неупередженістю привернути на свій бік усі верстви населення. Водночас призначив свого брата Аль-Касім аль-Мамуна валі (намісником) Севільї.
Втім незабаром почалася агітація представників поваленої династії Омеядів. Відбулося суцільне збурення військовиків та населення. В результаті владу ан-Насира була повалено. Його самого вбито 22 березня 1018 року. Владу перейняв Абдаррахман Омеяд.
- Arnold Hottinger: Die Mauren. Arabische Kultur in Spanien. Wilhelm Fink, München 2005, ISBN 3-7705-3075-6
- André Clot, L'Espagne musulmane (viiie~xve siècle), Paris, Perrin, 1999 (réimpr. 1999), 429 p. [détail des éditions] (ISBN 2-262-01425-6)
- ↑ а б в г الزركلي خ. ا. الأعلام: قاموس تراجم لأشهر الرجال والنساء من العرب والمستعربين والمستشرقين — 15 — بيروت: دار العلم للملايين, 2002. — Т. 4. — С. 283.