Амалія Скрам (норв. Amalie Skram, уроджена Берта Амалія Альвер, 22 серпня 1846, Берген, Норвегія — 15 березня 1905, Копенгаген, Данія) — норвезькафеміністська письменниця в жанрі натуралізму з акцентом на жіночому погляді на гострі суспільні проблеми. Одна з впливових письменниць в скандинавській літературній течії під назвою «Modern Breakthrough» («Сучасний прорив»). Найбільш знана за тетралогію Hellemyrsfolket (1887–98), що зображає стосунки в родині протягом чотирьох поколінь.[8][9][10]
Амалія та Ерік Скрам, портрет данського художника Harald Slott-Møller, 1895
Народилася у місті Берген в Норвегії в родині Інгеборги Ловізи Сівертсен та Монса Монсена Альвера. Мала чотирьох братів. Родина мала дрібний бізнес, але збанкрутіли, коли Амалії було 17 років. Батько, спекулянт-невдаха, емігрував з Норвегії в Штати, щоб уникнути ув'язнення, та залишив дружину з п'ятьма дітьми.[8]
Мати змушує Амалію взяти шлюб з набагато старшим за неї капітаном корабля (в минулому власником млина) Бернтом Ульріком Огюстом Мюллером (1837—1898). В цьому шлюбі Амалія прожила 13 років, народила двох синів, страждаючи від нервових розладів через зради чоловіка та конфліктне подружнє життя.[11]
Після кількох років у психіатричній лікарні Амалія розлучається і з синами прямує до Крістіанії (тепер — Осло) та починає літературну діяльність. Знайомиться із творчою богемною спільнотою (письменниками Арне Гарборгом та Бьорнстьєрне Мартініусом Бйорнсоном, з якими підтримуватиме дружні та літературні контакти тривалий час).[12]
У 1884 році одружується вдруге, з данським письменником Еріком Скрамом (1847—1923), сином керівника залізниці Густава Скрама, та переїздить до Данії[13]. У 1889 народжує доньку Іду (Ida Johanne Skram). Обов'язки дружини та матері, наряду з обмеженим сприйняттям її творів, на той час радикальних, призвели до рецидиву розладу в 1894 році, після чого Амалія жила в психіатричній лікарні біля Роксліду. В 1900 році її шлюб розірвано.
Амалія Скрам дебютувала у 1882 році (як Amalie Müller) з оповіданням "Madam Høiers leiefolk" у журналі Nyt Tidsskrift.[17][18] Вона продовжувала працювати до самої смерті, пишучи на теми, в яких зналася добре.
Літературні роботи Амалії Скрам можна поділити на три категорії:[19]
Романи, які висвітлюють проблеми шлюбу, з дослідженням табуйованих тем, таких як жіноча сексуальність, підлегле та підкорене становище тогочасної жінки. Ці роботи сприймалися в консервативному суспільстві як провокація. Ставлення до робіт Скрам на початку її літературної діяльності було відверто ворожим.
Новели, присвячені міжгенераційній проблематиці, в яких описувалася доля декількох поколінь однієї родини. Тут Скрам досліджує соціальні інституції та умови часу та шукає шляхи змін.
Роботи, присвячені клінікам для психічно хворих та опису жорстоких умов, в яких проживали пацієнти цих закладів. Такі роботи, яе «Професор Ієронімус» та Paa St. Jørgen, мали резонанс у данському суспільстві та стали поштовхом до змін у роботі закритих та ізольованих психіатричних інституцій.
Найкращою роботою Скрам вважається тетралогія Hellemyrsfolket («Люди Геллемиру»), де, зобразивши чотири покоління однієї родини, вона розповідає про амбіції та почуття, а також про процеси зародження та розпаду родини.
Амалія Скрам відома як рання та потужна прибічниця того, що здобуло назву фемінізму, раннього європейського тренду. Її роботи, здебільшого забуті після смерті, в 60-х роках ХХ-го століття перевідкриваються для данської та норвезької аудиторії і здобувають широке визнання. Декотрі перевидаються англійською в сучасності.[20]
Forraadt [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.] (Зраджена), 1892. Перекладено англійською Aileen Hennes та видано Pandora Press, Routledge & Kegan Paul в 1986.
Hellemyrsfolket (The People of Hellemyr), тетралогія наступних робіт:[21]
Із 1994 року норвезькі авторки та автори, що проявили визначні навички в питаннях проблем жінок, отримують стипендію на подорожі Премію Амалії Скрам (Amalie Skram-prisen чи Amalie Skram prize).[22]
У 1949 році пам'ятник Амалії Скрам — робота скульпторки Майї Рефсум[en](1897–1986), відкритий на території Саду Конвенту (Klosterhaugen) у Бергені.[23]
Мармуровий бюст Амалії Скрам роботи Амброзії Тоннесен[en] (1859–1948) знаходиться в Публічній бібліотеці Бергена.[24]
Амалія Скрам зображена на норвезькій поштовій марці в 1996 році.[25]
.jpg)
Норвегія[5][6] 
Амалія Скрам у Вікісховищі _and_Amalie_Skram_(1846%E2%80%931905)_by_Harald_Slott-M%C3%B8ller_1895_(Danish_naturalist_painter),_on_display_in_Bergen_Public_Library,_Norway_(photo_2018-03-18,_rectangular_version).jpg)
