Перейти до вмісту

Аманда Палмер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аманда Палмер
англ. Amanda Palmer Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яангл. Amanda MacKinnon Palmer Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження30 квітня 1976(1976-04-30)[1][2][3] (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняНью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1999 — тепер. час
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівачка, вулична виконавиця, композиторка, піаністка, драматургиня, блогерка, авторка пісень, письменниця, студійна виконавиця, кінорежисерка Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаВесліанський університет і Lexington High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано, вокал[d] і укулеле Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриальтернативний рок Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоThe Dresden Dolls і Evelyn Evelynd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиCooking Vinyl і Roadrunner Records Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зНіл Ґейман[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
amandapalmer.net Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Аманда Маккіннон Палмер (англ. Amanda MacKinnon Palmer; нар. 30 квітня 1976(1976квітня30), Нью-Йорк, США) — американська співачка, авторка пісень, музикантка і виконавець, провідна вокалістка, піаністка й авторка пісень дуету «The Dresden Dolls»[6]. Виступає як сольна виконавиця, а також була учасницею дуету «Evelyn Evelyn» та солісткою й авторкою пісень для «Amanda Palmer and the Grand Theft Orchestra»[7]. Стала культовою класикою й одна з перших музиканток, яка популяризувала використання краудфандингових вебсайтів[8].

Молодість й освіта

[ред. | ред. код]

Народилася в лікарні Маунт-Сінай у Нью-Йорку[9] і виросла в Лексінгтоні, штат Массачусетс[10]. Її батьки розлучилися, коли їй був рік, і в дитинстві вона рідко бачила свого батька[11].

Навчалася в Лексінгтонській середній школі, де спеціалізувалася на театральному мистецтві[12], а пізніше вступила до Весліанського університету[13][14], де вивчала театр і була членом Eclectic Society[15]. 1999 року заснувала «Shadowbox Collective», перформанс-групу, яка виступала на вулицях та ставила театральні шоу (як-от вистава 2002 року «Hotel Blanc»[16]).

1998 року закінчила Весліанський університет зі ступенем бакалавра. Кілька років працювала в жанрі вуличної пантоміми як жива статуя «Восьмифутна наречена» у Кембриджі, штат Массачусетс, Единбурзі, Берліні, Мельбурні (де вона зустріла свого майбутнього колегу Джейсона Веблі)[17] та у низці інших місць.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

2000—2007: «The Dresden Dolls» та «The Onion Cellar»

[ред. | ред. код]
Палмер виступає з «Dresden Dolls» у таверні «Kings Arms» в Окленді, Нова Зеландія, вересень 2006 року

2000 року на вечірці з нагоди Гелловіну познайомилася з барабанщиком Браяном Вігліоне, після чого вони заснували «Dresden Dolls». Прагнучи розширити сценічний досвід і взаємодію, Палмер почала запрошувати учнів Лексінгтонської школи для гри в драматичних постановках на живих шоу «Dresden Dolls». Це допомогло заснувати Dirty Business Brigade, трупу досвідчених і нових артистів, які виступали на багатьох заходах[18].

2002 року, після визнання як культової класики, дует записав свій дебютний альбом «The Dresden Dolls» з продюсером Мартіном Бісі. Вони продюсували альбом перед підписанням контракту з лейблом Roadrunner Records.

2006 року вийшла аудіокнига «The Dresden Dolls Companion»[19] зі словами, музикою та зображенням Аманди Палмер[19]. В ній розповідається історія альбому «The Dresden Dolls» і дуету, а також частково автобіографія.

Задумала мюзикл/постановку «The Onion Cellar» на основі оповідання Гюнтера Ґрасса «Бляшаний барабан». З 9 грудня 2006 року по 13 січня 2007 року «Dresden Dolls» виконували цю п'єсу спільно з American Repertory Theatre театрі у Кембриджа, Массачусетс. Палмер була розчарована постановкою, але відгуки фанатів і критиків були дуже схвальними[20].

У червні 2007 року, у складі «Dresden Dolls», гастролювала з туром «True Colours Tour 2007»[21] включно з її дебютним виступом у нью-йоркському «Radio City Music Hall»[22] та її першим оглядом у «Нью-Йорк таймс»[22].

Попри те, що «Dresden Dolls» 2008 року розпалися, Палмер і Вігліоне продовжували співпрацювати, і відбулося кілька незначних спільних виступів у 2011, 2012, 2016, 2017 і 2018 роках[23]. 2022 року «Dresden Dolls» возз'єдналися та почали роботу над новим альбомом. 2023 року відбувся тур у США[24][25].

2007—2010: «Who Killed Amanda Palmer», «Evelyn Evelyn» і театральна робота

[ред. | ред. код]

У липні 2007 року відіграла три концерти з аншлагом (у Бостоні, Гобокені та Нью-Йорку) у новому форматі «з гуртом». Її групою підтримки був бостонський альтернативний рок-гурт «Aberdeen City». У серпні 2007 року Палмер поїхала виступати на Единбурзькому фестивалі Fringe в Шотландії, а також на BBC Two. Співпрацювала з австралійською театральною компанією Danger Ensemble, разом виступивши у Мельбурні та на інших майданчиках Австралії у грудні 2007 року.

Палмер (ліворуч) як учасниця «Evelyn Evelyn» з Джейсоном Веблі

У вересні 2007 року співпрацювала з Джейсоном Веблі, щоб запустити новий проєкт «Evelyn Evelyn» з мініальбомом «Elephant Elephant». У проєкті дует грає сіамських сестер-близнючок, на ім'я Єва та Лін, і через свою музику розповідає свою вигадану передісторію.

У липні 2008 року «Dresden Dolls» випустили другу книгу «Virginia Companion», яка є продовженням «The Dresden Dolls Companion», у якій міститься музика та слова з альбому «Yes, Virginia…» (2006) і «No, Virginia…» (2008) альбоми, спродюсовані Шоном Слейдом і Полом Колдері[26].

У червні 2008 року розпочала сольну кар'єру з двома добре сприйнятими виступами з оркестром «Boston Pops»[27][28].

Палмер під час її рекламного туру 2008 року, присвяченого «Who Killed Amanda Palmer»

Її перший сольний студійний альбом «Who Killed Amanda Palmer» вийшов 16 вересня 2008 року. Бен Фолдс продюсував і також грав в альбомі[29][30]. Назва є відтворенням виразу, який використовували фанати під час оригінального показу «Твін Пікс» «Хто вбив Лору Палмер?». У липні 2009 року випустили супутню книгу фотографій Палмер «Who Killed Amanda Palmer a Collection of Photographic» Evidence, наче її вбили. Книга містить фотографії Кайла Кессіді й оповідання Ніла Геймана, а також тексти з альбому[31].

Наприкінці 2008 року гастролювала Європою з Джейсоном Веблі, Зої Кітінг і «The Danger Ensemble», виконуючи пісні переважно зі свого дебютного сольного альбому. На більшості шоу на сцену виходила зі зламаною ногою, травму отримала в Белфасті, Північна Ірландія, коли автомобіль наїхав їй ногу на вулиці[32]. У квітні 2009 року грала на фестивалі музики та мистецтв «Коачелла»[33].

2009 року повернулася до своєї альма-матер, Лексінгтонської середньої школи в Массачусетсі, щоб співпрацювати зі своїм колишнім директором і наставником Стівеном Богартом у майстерні для весняної постановки кафедри. Вистава «З голкою, що співає в її серці» натхненна альбомом «Neutral Milk Hotel» «In the Aeroplane Over the Sea» і «Щоденником Анни Франк». Авішай Арці з NPR взяв інтерв'ю в акторського складу шоу для «All Things Considered»[34].

2010 року повернулася в ART і протягом двох місяців виконувала роль Ведучого у «Кабаре»[35]. Того ж року «Dresden Dolls» возз'єдналися для туру у США, який розпочався на Гелловін у Нью-Йорку та закінчився у Сан-Франциско напередодні Нового року[36]. 30 березня 2010 року Палмер і Веблі випустили свій дебютний альбом під однойменною назвою «Evelyn Evelyn». Він супроводжувався всесвітнім туром і графічним романом, заснованим на історії сестер[37].

Жартома почала використовувати гавайську гітару під час концерту, але незабаром вона стала звичайною частиною її репертуару. Пізніше записала повний альбом з супроводом укулеле «Amanda Palmer Performs the Popular Hits of Radiohead on Her Magical Ukulele»[38][39][40].

2012—2014: «Theatre Is Evil» і «The Art of Asking»

[ред. | ред. код]

20 квітня 2012 року оголосила у своєму блозі, що запустила попереднє замовлення нового альбому на Kickstarter. Зрештою проєкт підтримали 24 883 спонсори на загальну суму 1 192 793 $[41] — на той час найбільша сума коштів, коли-небудь зібрана для музичного проєкту на Kickstarter. Під час туру, пов'язаного з цим проєктом, виникло непорозуміння, про яке широко писали та коментували: Палмер опублікувала прохання до «напівпрофесійних» місцевих музикантів (шанувальників, які вже планували відвідувати різні зупинки під час туру) зголоситися зіграти калька пісень з нею та її гуртом «The Grand Theft Orchestra» на концертах за «контакти, веселощі, пиво й обійми», а не гроші[42][43][44][45][46][47][48].

Після обурення з боку різних музичних спілок і професійних музикантів, Палмер відповіла публічно і змінила свою політику на виплату місцевим музикантам готівкою[49][50]. Альбом «Theatre Is Evil» записали з Grand Theft Orchestra з продюсером Джоном Конглтоном і випустили у вересні 2012 року. 9 листопада 2012 року вийшов кліп на пісню «Do it With a Rockstar» на вебсайті «The Flaming Lips». Відео було створено та зрежисирувано Вейном Койном, вокалістом «Flaming Lips»[51]. Наступні відео випустили на «The Killing Type» і «The Bed Song».

9 серпня 2013 року дебютувала Лінкольн-центрі[52][53]. У листопаді 2014 року випустила мемуари «Мистецтво запитувати», які розширюють її виступ на TED у лютому 2013 року. Книга потрапила в список бестселерів «Нью-Йорк таймс»[54][55]. Книга також отримала кілька критичних відгуків, зокрема на NPR[56].

2015—2018: «You Got Me Singing», «I Can Spin a Rainbow» і Patreon

[ред. | ред. код]

3 березня 2015 року почала збирати фінансову підтримку на краудфандинговій платформі Patreon[57]. На «Гей-фестівал» 2015 року розповідала про перспективу поєднання мистецтва та материнства. Розмова була записана для BBC Radio 4 і транслювалася 21 червня 2015 року[58]. 2015 року була суддею 14-ї щорічної церемонії вручення незалежних музичних премій. Протягом перших місяців 2016 року випустила повністю профінансовану Patreon пісню «Machete» та EP-триб'ют Девіду Боуї «Strung Out In Heaven: A Bowie String Quartet Tribute»[59][60]. Співпрацювала зі своїм батьком Джеком Палмером для запису альбому «You Got Me Singing»[61]. У липні 2016 року давала концерти на підтримку альбому[62].

Співпрацювала з фронтменом «Legendary Pink Dots» Едвардом Ка-Спелом для запису альбому «I Can Spin a Rainbow». У травні та червні 2017 року дует гастролював на його підтримку з колишнім скрипалем «Legendary Pink Dots» Патріком Райтом[63].

З 2019 року: «There Will Be No Intermission» і подкаст

[ред. | ред. код]

8 березня 2019 року випустила третій сольний студійний альбом і перший за сім років, «There Will Be No Intermission». Альбом рекламувався великим світовим туром.

Восени 2020 року запустила подкаст «The Art of Asking Everything»[64]. 31 жовтня 2020 року Палмер і Вігліоне зіграли «Science Fiction/Double Feature», щоб відкрити збір коштів Wisconsin Democrats Livestream, який об'єднав деяких оригінальних акторів «Шоу жахів Роккі Хоррора»[65].

Особисте життя

[ред. | ред. код]
Аманда Палмер і Ніл Гейман (Відень, 2011)

Понад десять років жила у кооперативі незалежних артистів Cloud Club у Бостоні, штат Массачусетс[66].

Займалася йогою та медитацією. 2008 року написала статтю «Мелодія проти медитації» для буддійського видання «Shambhala Sun» (з 2015 року «Lion's Roar»), в якій описувала боротьбу між написанням пісень і здатністю очистити розум для медитації[67].

2007 року для afterellen.com сказала, що вона — бісексуалка[68]: «Я бісексуалка, але це не те, про що я багато думаю»[69]. Вона говорила про свої відкриті стосунки[70] і коментувала питання фемінізму[71].

Розповіла, що колись працювала стриптизеркою і називалася Берлін[72]. Про цей досвід написала пісню «Berlin»[73].

Зробила три аборти, і її пісня «Voicemail for Jill» розповідає про цей досвід[74][75].

2010 року Палмер і британський письменник Ніл Гейман підтвердили свої заручини[76]. Пара одружилася на приватній церемонії в січні 2011 року[77]. Весілля відбулося в салоні письменників Аєлет Волдман і Майкла Шебона[78]. 2015 року у пари народився син[79].

У березні 2020 року у період її останнього етапу міжнародного туру на підтримку альбому «There Will Be No Intermission» почали застосовувати обмеження на авіаперельоти і закривати кордони через пандемію COVID-19. Палмер з чоловіком і сином перебували в Гейвлок-Норт, Гокс-Бей, коли 25 березня 2020 року уряд Нової Зеландії оголосив, що вся країна перейде на 4-й рівень попередження COVID-19: повне обмеження пересування та карантин у власних будинках[80]. Пізніше Палмер оголосила на Patreon, що вони з Гейманом розійшлися. Пізніше пара опублікувала спільну заяву, в якій уточнила, що вони, не розлучилися[81]. У листопаді 2022 року Палмер і Гейман у спільній заяві оголосили про розлучення[82][83].

У січні 2025 року стаття «Vulture» звинуватила Палмер в причетності до ймовірного сексуального насильства Геймана щодо щонайменше двох жінок. Одна з них, колишня няня, подала заяву в поліцію в Новій Зеландії. За її словами, офіцер порадив їй, налагодити співпрацю з Палмер, бо це важливою для справи. Однак Палмер відмовилася говорити з поліцією[84].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 2012: Нагорода «Artist & Manager» для новаторів
  • 2012: Стрічка @amandapalmer у Твіттері у рейтингу "Найраща на думку «Boston Phoenix» за 2012 рік[85]
  • 2011: Акторка місцевих постановок: Cabaret — Boston's Best, Improper Bostonian[86]
  • 2010: Артист року — Boston Music Awards[87][88][89]
  • 2010: кавер-версія «Fake Plastic Trees» (Radiohead) визнана 13-ю з 20 найкращих кавер-версій пісень 2010 року за версією журналу «Paste»[90]
  • 2009: № 100 у рейтингу «After Ellen's Hot 100» за 2009 рік[91].
  • 2008: № 6 у списку найкращих сольних виконавців за опитуванням читачів «Ґардіан» за 2008 рік[92].
  • 2007: № 6 на Spinner.com «Women Who Rock Right Now»[93].
  • 2006: «The Boston Globe» назвала її найстильнішою жінкою в Бостоні[94].
  • 2006: Внесена до списку найгарячіших рок-жінок журналу «Blender»[95].
  • 2005: Найкраща вокалістка за рейтингом WFNX / «Boston Phoenix» Best Music Poll[96][97].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Сольні студійні альбоми

[ред. | ред. код]
  • Who Killed Amanda Palmer (2008)
  • Theatre Is Evil (2012) (з «The Grand Theft Orchestra»)
  • There Will Be No Intermission (2019)

Спільні студійні альбоми

[ред. | ред. код]
  • You Got Me Singing (2016) (з Джеком Палмером)
  • I Can Spin a Rainbow (2017) (з Едвардом Ка-Спелом)
  • Forty-Five Degrees — A Bushfire Charity Flash Record (2020) (з різними виконавцями)

Інші альбоми

[ред. | ред. код]
  • Amanda Palmer Performs the Popular Hits of Radiohead on Her Magical Ukulele (2010)
  • Amanda Palmer Goes Down Under (2011)
  • An Evening With Neil Gaiman & Amanda Palmer (2013) (з Нлом Гейманом)
  • Piano Is Evil (2016)

Тури

[ред. | ред. код]
  • True Colors Tour (2007)
  • Who Killed Amanda Palmer Tour (2008—2009)
  • Amanda Palmer: Live in Australia (2010)
  • Evelyn Evelyn Tour (2010)[37]
  • Dresden Dolls 10th Anniversary Tour (2010—2011)[36]
  • Amanda Palmer & The Grand Theft Orchestra: Theatre Is Evil Tour (2012)
  • An Evening with Neil Gaiman & Amanda Palmer (2013)
  • The Music of David Byrne & The Talking Heads (2014—2015)[98]
  • An Evening with Amanda Fucking Palmer (2015)[98]
  • The Art of Asking Book Tour (2015)[99]
  • You Got Me Singing Tour (with Jack Palmer) (2016)
  • I Can Spin a Rainbow Tour (with Edward Ka-Spel) (2017)
  • Dresden Dolls Reunion Tour (2017—2018)[100]
  • There Will Be No Intermission World Tour (2019—2020)
  • An Evening with Amanda Palmer: New Zealand Tour (2020)

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Нотатки
2012 Артифакт співрозмовниця[101]
2014 Храм мистецтва сопродюсер[102]
2014 Ленон чи Маккартні короткий документальний фільм; фрагмент інтерв'ю[103]
2019 Геппі! лідерка (1 епізод)

Подкасти

[ред. | ред. код]

Восени 2020 року оголосила, що випустить подкаст «The Art of Asking Everything»[64].

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Деякі книги написані особисто або спільно з Амандою Палмер:

  • Palmer, Amanda (2006). The Dresden Dolls Companion. New York: Eight Foot Music. ISBN 978-1-57560-888-4.
  • Palmer, Amanda; Viglione, Brian (2008). The Dresden Dolls: The Virginia Companion. Cherry Lane Music Company. ISBN 978-1-60378-079-7.
  • Palmer, Amanda; Gaiman, Neil; Cassidy, Kyle; Hommel, Beth (2009). Who Killed Amanda Palmer: A Collection of Photographic Evidence. New York: Eight Foot Books. ISBN 978-0-615-23439-7.
  • Palmer, Amanda (2009). Amanda Palmer: Who Killed Amanda Palmer?. Cherry Lane Music Company. с. 112. ISBN 978-1-60378-123-7. A songbook with the chords and lyrics to the album Who Killed Amanda Palmer
  • Von Buhler, Cynthia; Palmer, Amanda; Webley, Jason (2011). Evelyn Evelyn (вид. illustrated). Diamond Comic Distributors. с. 144. ISBN 978-1-59582-578-0.
  • Palmer, Amanda (11 листопада 2014). The Art of Asking|The Art of Asking: How I Learned to Stop Worrying and Let People Help. New York: Grand Central Publishing. ISBN 978-1455581085.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Babelio — 2007.
  4. ↑ https://www.patreon.com/posts/36720010
  5. ↑ Neil Gaiman and Amanda Palmer Weren’t Driven to Divorce by the Quarantine After All — 2020.
  6. ↑ Band Tries to Make It Big Without Going Broke. All Things Considered. 17 січня 2007. National Public Radio. The web page also has audio and a transcript of the interview, and links to several of their songs.
  7. ↑ my earth-shattering news, by amanda fucking palmer. Amanda Palmer Blog (амер.). 9 лютого 2012. Процитовано 2 листопада 2017.
  8. ↑ The crowdfunded cult of Amanda Palmer. Engadget. 13 грудня 2019. Процитовано 6 липня 2022.
  9. ↑ Starfucking with Kevin Smith, Chapter 1 – The Neil/Amanda Interview, 23 листопада 2010, архів оригіналу за 8 грудня 2010
  10. ↑ Perry, Jonathan (16 вересня 2008). On 'Who Killed,' Palmer looks behind the veil. The Boston Globe. Процитовано 19 лютого 2010.
  11. ↑ Boilen, Bob (18 липня 2016). All Songs +1: Amanda Palmer And Her Dad Discover Each Other In Song. NPR. Процитовано 30 серпня 2016.
  12. ↑ Shanahan, Mark; Goldstein, Meredith (11 травня 2009). Palmer hangs out in Lexington. The Boston Globe. Процитовано 19 лютого 2010.
  13. ↑ Sless-Kitain, Areif (3 грудня 2008). Amanda Palmer. Time Out. Процитовано 19 лютого 2010.
  14. ↑ Amanda Palmer: visionary or egotist?. the Guardian (англ.). 22 червня 2013. Процитовано 19 березня 2022.
  15. ↑ Bell, Sean (16 серпня 2009). A piece of my mind. The Herald (Glasgow). Процитовано 19 лютого 2010.
  16. ↑ Boston Phoenix review of Hotel Blanc [Архівовано 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Chernov, Sergey (4 серпня 2009), Controversial Musician Prepares for Local Debut, St. Petersburg Times, архів оригіналу за 8 серпня 2009, процитовано 19 лютого 2010
  18. ↑ Dirty Business Brigade website. Thedirtybusinessbrigade.net. Архів оригіналу за 4 липня 2008.
  19. ↑ а б The Dresden Dolls Companion, by Amanda Palmer, eight foot music publishing, June 2006, ISBN 1-57560-888-X ISBN 978-1-57560-888-4
  20. ↑ The Onion Cellar. American Repertory Theatre. 20 квітня 2005. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 9 червня 2024.
  21. ↑ True Colors Tour website. truecolorstour.com. Процитовано 16 вересня 2012.
  22. ↑ а б Chinen, Nate; photos by Hiroyuki Ito (20 червня 2007). Power to the People (and Some Pop Too). The New York Times (вид. New York). с. B1, B5. ISSN 0362-4331. OCLC 1645522. Процитовано 9 листопада 2007.
  23. ↑ The Dresden Dolls return with new fall tour dates. Consequence of Sound (амер.). 16 серпня 2017. Процитовано 2 січня 2018.
  24. ↑ Hatfield, Amanda (31 травня 2023). The Dresden Dolls add NYC shows at Bowery Ballroom to 2023 tour. Brooklyn Vegan. Архів оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 9 червня 2024.
  25. ↑ Live review: The Dresden Dolls, New York City, Oct. 28, 2023. Magnet. 30 жовтня 2023. Процитовано 9 червня 2024.
  26. ↑ The Dresden Dolls - the Virginia Companion. Barnes & Noble. Процитовано 9 червня 2024.
  27. ↑ Eichler, Jeremy (20 червня 2008). All dolled up at the Pops – Palmer brings the edge but the fest needs more. The Boston Globe. Архів оригіналу за 27 червня 2008. Процитовано 7 червня 2008. Last night in Symphony Hall, Amanda Palmer brought some spark and much-needed edge to the Boston Pops' EdgeFest. On her own terms, Palmer, in strong gravelly voice, gave a richly satisfying performance that had this crowd roaring far more than most in Symphony Hall. But even she couldn't overcome the deeper tensions that make the EdgeFest a strained format.
  28. ↑ Smith, Rachel (20 червня 2008). All Dolled up, Amanda Palmer and the Boston Pops, Symphony Hall, June 19, 2008. The Boston Phoenix. Процитовано 28 червня 2008.
  29. ↑ Dresden Doll Preps Solo Debut. spin.com music for life. spin.com. 25 квітня 2007. Архів оригіналу за 13 грудня 2007. Процитовано 8 грудня 2007. The Dresden Dolls' Amanda Palmer chats with SPIN.com about her forthcoming solo effort.
  30. ↑ Palmer, Amanda (1 квітня 2007). here to dispel. Speculation: Solo Album Title. The Dresden Dolls. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 8 грудня 2007. .. i am recording the solo album....in nashville, at ben folds' studio, with ben, who is producing the record and playing on it.
  31. ↑ Palmer, Amanda; Gaiman, Neil; Cassidy, Kyle; Hommel, Beth (2009). Who Killed Amanda Palmer: A Collection of Photographic Evidence. New York, NY: Eight Foot Books. ISBN 978-0-615-23439-7.
  32. ↑ Amanda Palmer: broken foot explanation. YouTube. 29 жовтня 2008. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2008.
  33. ↑ Ratliff, Ben (21 квітня 2009). Festival Rocks in Two Time Zones: The Real and the Virtual. The New York Times. с. B1. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 25 квітня 2009.
  34. ↑ Artsy, Avishay. Neutral Milk Hotel Album Transformed For Stage: NPR. NPR. Архів оригіналу за 19 листопада 2010. Процитовано 27 грудня 2010. 'I watch people proselytize this record all over the world, and it's like this secret brotherhood of awesome music that's never had any kind of big mainstream publicity,' Palmer says. 'It's just this sacred record that people connect through.'
  35. ↑ Cabaret. americanrepertorytheater.org. American Repertory Theatre. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
  36. ↑ а б Amanda Palmer (7 вересня 2010). THE DRESDEN DOLLS HALLOWEEN 10th ANNIVERSARY & FALL TOUR. YouTube. Процитовано 7 вересня 2010.
  37. ↑ а б Jason Webley Events. Jasonwebley.com. 9 липня 2013. Процитовано 4 грудня 2013.
  38. ↑ Ben Sisario (17 листопада 2011). Eddie Vedder, Amanda Palmer and Magnetic Fields Join Ukulele Craze. The New York Times (вид. New York). с. 9. ISSN 0362-4331. OCLC 1645522. Процитовано 17 листопада 2011.
  39. ↑ Neil Gaiman-Amanda Palmer ninja gig. Herald Tribune. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
  40. ↑ Una Mullally (19 липня 2013). Singer proves a hit with Dublin street show. The Irish Times. Процитовано 12 серпня 2013.
  41. ↑ Amanda Palmer Raises $1.2 Million On Kickstarter, And The Crowd Goes Wild. techdirt.com. 1 червня 2012. Процитовано 2 червня 2012.
  42. ↑ Brockman, Daniel (7 березня 2013). Amanda Palmer's TED Talk: Is Greed Good? Celebrity and "asking" in a crowded age. The Phoenix. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 9 червня 2024.
  43. ↑ Amanda Palmer defends herself over paying musicians with hugs and beer. 14 вересня 2012. Процитовано 25 січня 2017.
  44. ↑ Hamilton, Kirk. Amanda Palmer Asks Musicians To Play For Free, Pisses Off Musicians [Update]. Kotaku (амер.). Процитовано 25 січня 2017.
  45. ↑ Amanda Palmer Starts Paying Musicians. Pitchfork. 19 вересня 2012. Процитовано 25 січня 2017.
  46. ↑ Amanda Palmer's Accidental Experiment with Real Communism. The New Yorker. 2 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2017.
  47. ↑ Unions upset with Amanda Palmer for paying musicians with beer, hugs. 12 вересня 2012. Процитовано 25 січня 2017.
  48. ↑ Amanda Palmer 'Can't Afford' To Pay Her Backup Band. Prefixmag (англ.). Процитовано 25 січня 2017.
  49. ↑ Amanda Palmer Responds To Volunteer Musician Criticism. Stereogum. 14 вересня 2012. Процитовано 25 січня 2017.
  50. ↑ Williams, Mary Elizabeth (20 вересня 2012). Amanda Palmer still doesn't get it. Salon. Процитовано 25 січня 2017.
  51. ↑ Amanda Palmer's New Video for "Do it With a Rockstar". newyorkmusicnews.com. 9 листопада 2012. Процитовано 9 листопада 2012.
  52. ↑ A.C. Lee; photo by Marco Sanchez (9 серпня 2013). Celebrating Steampunk, the Old Updated for Today. The New York Times. с. C27. ISSN 0362-4331. Процитовано 12 серпня 2013. Around the corner, at the bandshell in Damrosch Park, you can catch Amanda Palmer & the Grand Theft Orchestra,...
  53. ↑ nyctaper (11 серпня 2013). Amanda Palmer: August 9, 2013 Damrosch Park Lincoln Center. Процитовано 12 серпня 2013. On the final weekend of Lincoln Center’s "Out Of Doors" Summer concert series, Amanda Palmer and the Grand Theft Orchestra brought their "punk cabaret" for a free show in a public park ...
  54. ↑ Hardcover Nonfiction. The New York Times. Процитовано 10 вересня 2016.
  55. ↑ Combined Print and E-book Nonfiction. The New York Times. Процитовано 10 вересня 2016.
  56. ↑ Quinn, Annalisa (20 листопада 2014). There's More To Asking Than Just Art. NPR. Процитовано 15 липня 2019.
  57. ↑ Critic, Ben Rayner Pop Music (10 листопада 2016). Amanda Palmer answers to herself and her fans. Toronto Star (англ.). Процитовано 15 січня 2025.
  58. ↑ Four Thought – Amanda Palmer. BBC Radio 4. Процитовано 21 червня 2015.
  59. ↑ «Amanda Palmer answers to herself and her fans». Toronto Star, November 11, 2016. Ben Rayner.
  60. ↑ Drop everything: It's Amanda Palmer! – indieberlin. indieberlin (брит.). 10 березня 2016. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 17 травня 2016.
  61. ↑ Smith, Steve (14 липня 2016). Amanda Palmer teams with long-estranged father for album, tour. The Boston Globe. Процитовано 30 серпня 2016.
  62. ↑ Pearis, Bill (16 травня 2016). Amanda Palmer playing shows with her father in support of their collaborative covers LP (tour dates). The Brooklyn Vegan. Процитовано 30 серпня 2016.
  63. ↑ AMANDA PALMER & EDWARD KA-SPEL: "I CAN SPIN A RAINBOW" – The Album. The official website of Amanda Fucking Palmer. Yes it is – Amanda Palmer (амер.). Процитовано 2 листопада 2017.
  64. ↑ а б Amanda Palmer to launch new podcast 'The Art of Asking Everything'. NME. 22 вересня 2020.
  65. ↑ Tim Curry to Appear During 'Rocky Horror' Halloween Event for Wisconsin Democrats | Hollywood Reporter. www.hollywoodreporter.com. 26 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2020.
  66. ↑ The Cloud Club | Longstanding underground artists community in Boston's South End. Cloudclub.org.
  67. ↑ Palmer, Amanda (May 2008). Melody vs. Meditation – Lions Roar. Lion's Roar. Lion's Roar Foundation. Процитовано 9 січня 2023.
  68. ↑ Interview: Dresden Dolls' Amanda Palmer. 247Gay.com. GayWired.com. 17 липня 2006. Архів оригіналу за 1 січня 2008. Процитовано 7 грудня 2007. I figured out that I was bisexual when I was a teenager.
  69. ↑ Getting Real With Amanda Palmer. AfterEllen.com. TOTALLYHER MEDIA, LLC. 18 липня 2007. Процитовано 12 липня 2015.
  70. ↑ Portwood, Jerry (20 вересня 2012). Amanda Palmer Gets Intimate. out.com. Процитовано 26 листопада 2012.
  71. ↑ Vanessa Thorpe (27 липня 2013). What now for Britain's new-wave feminists – after page 3 and £10 notes. The Guardian. Процитовано 28 липня 2013.
  72. ↑ Kim Taylor Bennett. Seven things you didn't know about... Amanda Palmer. Time Out London. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 10 листопада 2013.
  73. ↑ Amanda Palmer Bares All. Bust Magazine. 4 жовтня 2012. Процитовано 10 листопада 2013.
  74. ↑ Amanda Palmer Addresses Abortion on New Single, "Voicemail for Jill". Paste. 20 лютого 2019. Архів оригіналу за 21 лютого 2019.
  75. ↑ No, I Am Not Crowdfunding This Baby (an open letter to a worried fan). 26 серпня 2015. Архів оригіналу за 12 травня 2019.
  76. ↑ «Neil Gaiman and goth-cabaret singer Amanda Palmer are engaged». Star Tribune, By Claude Peck, January 19, 2010
  77. ↑ Zutter, Natalie. Amanda Palmer and Neil Gaiman Marry. Ology Magazine. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 9 червня 2024.
  78. ↑ Neil Gaiman And Amanda Palmer's Wedding In TwitPics. Bleedingcool.com. 3 січня 2011. Процитовано 30 червня 2013.
  79. ↑ Gaiman, Neil (21 вересня 2015). Our Not-So-Humble Bundle. Journal.NeilGaiman.com. Процитовано 5 травня 2020.
  80. ↑ New Zealand lifts all Covid restrictions, declaring the nation virus-free. Bbc.co.uk. 8 червня 2020.
  81. ↑ Gaiman, Neil. Where I am, what I'm doing, how I'm doing and how I got here. Journal.neilgaiman.com. Процитовано 15 травня 2020.
  82. ↑ A joint statement from Amanda and me. NeilGaiman.com / Journal. 4 листопада 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
  83. ↑ A joint statement from me and Neil. AmandaPalmer.net. 4 листопада 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
  84. ↑ Shapiro, Lila (13 січня 2025). There Is No Safe Word. Vulture (англ.). Процитовано 14 січня 2025.
  85. ↑ Best Twitter Feed. Contests.thephoenix.com. Т. LXXVI, № 16. The Phoenix Media/Communications Group. 13 квітня 2012. с. 24. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 15 квітня 2012.
  86. ↑ Boston Best's 2011 Judges (July 8–26, 2011). Actress in a local production – Amanda Palmer in Cabaret at the American Repertory Theater. The Improper Bostonian. с. 88. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 11 липня 2011.
  87. ↑ Gottlieb, Jed (7 грудня 2010), Peter Wolf, Amanda Palmer lead BMA winners, Boston Herald, архів оригіналу за 4 жовтня 2012, процитовано 9 грудня 2010
  88. ↑ Perry, Jonathan (6 грудня 2010), Uke in hand, Palmer tops Music Awards, Boston Globe
  89. ↑ 2010 Boston Music Awards winners, Boston Globe, 3 грудня 2010
  90. ↑ Jackson, Josh (7 грудня 2010), The 20 Best Cover Songs of 2010, Paste Magazine, архів оригіналу за 9 травня 2016, процитовано 9 грудня 2010
  91. ↑ AfterEllen.com Staff (11 травня 2009). The 2009 AfterEllen.com Hot 100. AfterEllen.com. Архів оригіналу за 14 травня 2009. Процитовано 23 травня 2009.
  92. ↑ Rosie Swash (23 грудня 2008). Readers' Poll 2008: The results. London: spinner.com. Архів оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 27 грудня 2008.
  93. ↑ Spinner Staff; photo by Sarah Komar, WireImage (15 липня 2007). Women Who Rock Right Now: No. 6. spinner.com. Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 8 грудня 2007. Who: Amanda Palmer Birthplace: Lexington, Mass. Sound: Cabaret punk Palmer – one-half of Boston's Brechtian punk cabaret duo the Dresden Dolls – ain't no damsel in distress. The former street artist chokeholds her demons, teetering between sinister screeches and whimsical whispers of alcohol, self-mutilation and sexual exploration, while discordantly pummeling the piano – stocking-clad legs akimbo – in a sultry, sinful self-deprecation exorcism.
  94. ↑ Christopher Muther (1 листопада 2006). Boston's Stylish 25. The Boston Globe. Процитовано 8 грудня 2007. Dresden Dolls lead singer Amanda Palmer, quite literally, has a rockstar wardrobe.
  95. ↑ Mike Errico (December 2006). Hottest Women of...Rock!. Blender.com. Архів оригіналу за 10 лютого 2007. Процитовано 8 грудня 2007. Amanda Palmer – The pianist and singer of Brechtian Boston duo Dresden Dolls mashes up punk rock and cabaret, sings about transsexuals and explores the elaborate deceptions that alcoholics commit daily.
  96. ↑ Half Jack. Amanda Palmer. bestuff.com. Архів оригіналу за 5 січня 2008. Процитовано 8 грудня 2007. In the 2005 WFNX /Boston Phoenix Best Music Poll, Palmer won Best Female Vocalist.
  97. ↑ The Dresden Dolls. ThoughtWorthy Media, Inc. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 7 грудня 2007. In the 2005 WFNX/Boston Phoenix Best Music Poll The Dresden Dolls won Best Local Act and Best Local Album. Amanda Palmer also won Best Female Vocalist.
  98. ↑ а б Shows The official website of Amanda Fucking Palmer. Yes it is – Amanda Palmer. 3 березня 2015. Архів оригіналу за 3 березня 2015. Процитовано 17 вересня 2020.
  99. ↑ Shows The official website of Amanda Fucking Palmer. Yes it is – Amanda Palmer. 6 травня 2015. Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 17 вересня 2020.
  100. ↑ The Dresden Dolls return with new fall tour dates. Consequence of Sound (амер.). 16 серпня 2017. Процитовано 2 січня 2018.
  101. ↑ Artifact (2012) - IMDb, процитовано 4 жовтня 2023
  102. ↑ Temple of Art (2018) - IMDb, процитовано 4 жовтня 2023
  103. ↑ Falkner, Scott (22 грудня 2014). Lennon or McCartney? New Documentary Asks 550 Celebrities Their Preference — See Their Answers. Inquisitr. Процитовано 11 листопада 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аманда_Палмер&oldid=44360864