Амброзій Кастравицький

Амброзій Кастравицький
Народився	1871 Цивільськ, Казанська губернія, Російська імперія
Помер	1937 Bielahrudad, Q11825647?, Новогрудське воєводство, Польська Республіка
Поховання	Bielahrudad
Діяльність	лікар
Alma mater	медичний факультет Московського університетуd (1897)
Рід	House of Kostrowickid
Батько	Q102392315?
Мати	Q102392402?
Брати, сестри	Карусь Каганець
Діти	Samuel Kostrovitskyd

Амброзій Кастравицький (1871(1871) — 1937) — лікар, білоруський громадський діяч, брат Казимира Кастравицького (Каруся Каганця), батько Самуеля Кастравицького.

Біографія

Належав до католицького середньозаможного шляхетського роду Кастравицьких герба «Байбуза», представники якого займали різні земські посади в Мінському воєводстві ВКЛ і Мінському повіті Мінської губернії. Саме з цієї гілки роду походить знаменитий французький поет Гійом Аполлінер.

Народився в сім'ї маянтковця Кароля Самуельовича Кастравицька (1814-1874) і його дружини середньозаможної шляхтянки Олени Тадеушівни Свентаржецької. Батько Кароль брав участь у повстанні 1863—1864, був засланий російською владою до Тобольська, а його маєток Малі Новосілки в Мінському повіті було вилучено. По лінії матері Амброзій Кастравицький був близьким родичем іншого повстанця — Болеслава Свентаржецького (1831-1888). Крім того, Кастравицькі мали близькі родинні зв'язки з іншими середньозаможними родами Мінщини — Ваньковичами, Войніловичами, Прушинськими, Оштарпами, Янішевськими та ін. Наприклад, близькою родичкою була Ядвіга Адамівна Кастравицька (з роду Войніловичів).

Амвросій Кастравицький народився в Цивінську, що в Сибіру. У 1874 сім'ї дозволено повернутися до Білорусі. Конфіскація родинного маєтку стала причиною зубожіння цієї гілки роду Кастравицьких і переходу її з категорії маянтковців до категорії малазаможної інтелігенції, хоча сім'я Кароля Кастравицького після повернення із заслання отримала притулок у близьких родичів — жили в селі Засулля близько Стовпців і селі Примагілле близько Дзержинська (зараз Дзержинськ). Там швидко помер батько Амброзія.

Закінчив гімназію в Санкт-Петербурзі і медичне відділення Московського університету (1897).

У 1901-1920 Костровицький працював лікарем у Ліді, Свенцянах і Мінську. Одружився з католичкою Марією Богушевською. Брав участь у білоруському національно-демократичному русі, фінансував видання літературних творів білоруською мовою, дружив із Вацлавом Івановським.

У 1916-1917 брав участь у мінському відділі Комітету допомоги жертвам війни, який очолив Роман Скірмунт. У березні 1917 був головою З'їзду білоруських національних організацій в Мінську, на якому був створений Білоруський Національний комітет на чолі з Романом Скірмунтом.

З літа 1920 жив у Варшаві, в 1925 отримав господарство в Білогруді, під Лідою.

Помер в 1937 році, похований у Білогруді. Сім'я (вдова і дві дочки) 10 лютого 1940 була депортована до азійської частини СРСР, реабілітована в 1996.