Перейти до вмісту

Амур і Психея (Жерар)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Амур і Психея
фр. Psyché et l'Amour, dit aussi Psyché recevant le premier baiser de l'Amour.[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Творець:Франсуа Жерар[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Час створення:1798[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота:186±1 см
Ширина:132±1 см
Матеріал:олійна фарба[2] і полотно[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр:міфологічний живопис[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зберігається:Room 934d Редагувати інформацію у Вікіданих
Музей:Department of Paintings of the Louvred[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інвентарний номер:INV 4739[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Амур і Психея у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Амур і Психея» (або «Алегорія Амура і Психеї») — картина французького художника Франсуа Жерара, написана маслом на полотні 1798 року. Вперше вона була виставлена на Салоні 1798 року. Він проводиться в Луврі, в Парижі[3].

Історія та опис

[ред. | ред. код]

Сцена розгортається в зеленому ландшафті, який служить фоном для дії. Молода принцеса Психея зображена тут дещо здивованою першим поцілунком, який вона отримує від Амура (або Ероса), який залишається невидимим для її очей. Розказаний тут стародавній міф є не лише історією кохання, а й метафізичною алегорією: Психея насправді є уособленням людської душі, пов'язаної з непереборною пристрастю та лібідо. Ця робота, створена Жераром, який був учнем Жака-Луї Давида, свідчить про еволюцію його неокласичного стилю[4].

Стосунки, зображені на цій картині між Амуром і Психеєю, навіяні розповіддю латинського поета Апулея в «Золотому ослі» і неодноразово надихали неокласичних художників, скульпторів і письменників кінця XVIII і початку ХІХ століть. Жести Ероса, бога кохання, залишаються розміреними, майже повністю позбавленими пристрасті та прихильності, коли він ніжно цілує Психею в чоло, на її подив, адже вона не може його бачити. Лінії оголених тіл ретельно відображають увагу, яку художник приділив їхній анатомії. Прозора сукня прикриває ноги молодої жінки. Вираз обличчя Психеї вказує на безтурботне, але відсторонене розслаблення, а також на намагання приховати свої почуття. Метелик над головою Психеї символізує душу. Сцена здатна виразити найглибшу чуттєвість, водночас зберігаючи певне відчуття невинності[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://collections.louvre.fr/ark:/53355/cl010066604
  2. а б в г д е ж и к Joconde — 1975.
  3. Cupid and Psyche, Louvre
  4. Gérard, François, in Encyclopædia Britannica
  5. Amelia Rauser, The Age of Undress - Art, Fashion, and the Classical Ideal in the 1790s, Yale University press, 2020, p. 82