Амі велика
Амі велика | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
Рід: | Амі (Ammi) |
Вид: | A. majus
|
Біноміальна назва | |
Ammi majus L., 1753
|
Амі велика[1] (Ámmi május) — одно- або дворічна трав'яниста рослина, вид роду Аммі (Ammi) родини окружкові (Apiaceae).
Ареал виду охоплює Південну і Південно-Східну Європу, Північну Африку, Близький і Середній Схід. Натуралізувався повсюдно.
Стебло голе, пряме, округле, борозенчасте, розгалужене, висотою до 50 см.
Листя двічі- або тричіперисто розсічені. Часточки листа широкі ланцетоподібні з зубчастим краєм.
Суцвіття — складні парасольки в поперечнику до 10 см, на довгих квітконосах. Квітки дрібні, пелюстки білі.
Плід — вислоплідник, розпадається на два, стиснутий з боків, голий, гладкий, довжиною близько 2,5 мм.
Цвіте з кінця червня — липня і до вересня. Плоди дозрівають у вересні.
В якості лікарської рослинної сировини використовують плід (Fructus Ammi majoris). Заготовляють в період масового дозрівання плодів на центральних парасольках. Рослини скошують, висушують, обмолочують, і сировину очищають від домішок.
Вся рослина містить фурокумарини (до 2,2%) (суміш трьох речовин — ізопімпінеліна, ксантотоксина і бергаптена. Токсичність аміфурина, що міститься в рослині, порівняно невелика.
- ↑ Каталог бур’янів,шкідників, хвороб сільськогосподарських культур | Енциклопедія сільського господарства (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
- Амі велика // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 38. — ISBN 5-88500-055-7.