Аналоговий горор
Аналоговий горор (англ. Analog Horror) або аналогові жахи — піджанр жахів знайденого кадру[1][2][3], у якому використовуються художні елементи, що нагадують про аналогові носії кінця XX століття, наприклад, VHS-касети, касетні записи та старі телепередачі. Характерною особливістю цього стилю є навмисне використання низькоякісного відео та аудіо, що створює відчуття спотворення та моторошності. В аналогових жахах часто трапляються химерні та загадкові сюжети, що містять тривожні образи та послання, приховані в шарах погіршеного відео та звуку.[4]
Аналогові жахи здобули популярність з виходом серій «Local 58» на плафтормі YouTube.[5]
Аналоговий горор характеризується кількома відмінними елементами, які виділяють його в жанровому просторі жахів. В основі аналогового жаху лежить візуальна і слухова естетика застарілих медіаформатів — як-от VHS-касети, спотворені телепередачі та зернисті кіноплівки. Ностальгійні, але тривожні візуальні образи викликають відчуття дискомфорту і занепокоєння, занурюючи глядачів у колективні спогади про ранні технологічні обмеження. В сукупності всі ці складові викликають ефект моторошної долини.[6] Незважаючи на те, що на відміну від традиційних фільмів жахів, у центрі уваги яких перебувають чітко визначені персонажі, аналогові жахи часто зводять до мінімуму або зовсім виключають протагоністів, натомість поміщають глядача безпосередньо в рамки оповіді.[2] Цей прийом розмиває межі між вигадкою і реальністю, посилює занурення у сюжет і робить глядача активним учасником подій, що розгортаються.[4]
Крім того, аналоговий горор характеризується поступовою ескалацією напруги.[3] Замість того, щоб покладатися на миттєві шоки чи відверту криваву бійню, він створює повзуче відчуття страху, що послідовно зростає через тонкі натяки, таємничі події та поступове розкриття тривожних істин.[4] Цей повільний підхід посилює очікування і тривогу, залишає тривалий вплив на глядача ще довго після завершення перегляду. Ще однією відмінною рисою аналогових жахів є їхня невизначеність і відкритість наративу.[4]
Вигаданий телеканал громадського доступу, розташованого в окрузі Мейсон, Західна Вірджинія, під назвою «Місцевий-58» (англ. Local 58) (позивний WCLV-TV). Ефір постійно захоплюється і демонструються моторошні кадри, що негативним чином впливають ра глядачів.
«Каталог Мандели» (англ. The Mandela Catalogue)
[ред. | ред. код]Дія розгортається в уявному окрузі Мандела, штат Вісконсін, який заполонили "альтернативи" — неземні сутності, які спричиняють психологічні муки, щоб привласнити собі особу своїх жертв як двійників. Сюжет оповідає про зусилля місцевої та національної влади щодо боротьби із загрозою, що виникла.
Аналоговий веб-серіал-антологія жахів, у якому розповідається історія про позаземне вторгнення і апокаліпсис, що насувається. Серіал представлений у вигляді колекції вигаданих VHS-касет, які компанія Gemini Home Entertainment розповсюджувала в 1980-х і 1990-х роках.
В основі Gemini Home Entertainment лежать химерні істоти і сутності, такі як планета Айріс (англ. Iris), створіння дереволаз (англ. woodcrawler) і садівник (англ. gardener), які вселяються в людей або замінюють їх, що нагнітає напруженість розповіді. Центральне місце в сюжеті займає табір «Місячні акри» (англ. Moonlight Acres) — таємниче місце, пов'язане із загадковими "добре одягненими чоловіками", які виявляються інопланетними істотами.
Серіал поступово розкриває жахливі позаземні плани, які беруть початок у 1930-х роках, а головним антагоністом стає жива планета Айріс.
«Залаштунки» (англ. The Backrooms)
[ред. | ред. код]Аналогові горор-серії, які поширюються на YouTube різними незалежними один від одного авторами. У його основі лежить міська легенда, що описує величезний, лабіринтоподібний простір, що складається з нескінченних коридорів, населених монстрами, які переховуються. Згідно з міфом, люди можуть випадково потрапити до "залаштунків", якщо випадково "випадуть" з реальності. «Залаштунки» наділені середовищем, де кожен коридор має однаковий вигляд, населені невідомими істотами, що становлять постійну загрозу для тих, хто опинився в пастці простору.
Аналоговий веб-серіал жахів, що розповідає про похмуру історію ресторану Bon's Burgers, заснованого в 1974 році Джеком Волтеном і Феліксом Кракеном. Оповідь розгортається через колекцію віднайдених VHS-касет, що містять кадри часів розквіту ресторану в 1970-х і 1980-х роках. Серіал натхненний серією ігор Five Nights at Freddy’s.
Аналоговий серіал, події якого розгортаються у світі, що змінився після знахідки повзуна — химерного розгалуженого м'ясистого організму, знайденого в 1931 році. Відтоді суспільство пристосувалося до співіснування з "повзучим", хоча його прояви, зокрема істоти з "живого м'яса", становлять постійну загрозу для людства.
Наратив зосереджується на появі восьми загрозливих видів, відомих під загальною назвою Vita Carnis (укр. живе мʼясо):
- Міміки — людиноподібні істоти, що нагадують видовжених людей без шкіри, з виряченими очима та зубастими оскалами, відомі тим, що полюють на людей, поки ті сплять.
- Носії — безокі гуманоїди з видовженими руками, здатні випускати спори, що проникають у мозок і змушують людей рухатися до них.
- М'ясний мох — сам повзун, що має вигляд товстих, жилавих структур, які розростаються в різних середовищах і можуть слугувати замінником м'яса.
- Обрізки — маленькі, беззахисні падальщики, яких іноді тримають як домашніх улюбленців.
- М'ясні змії — змієподібні маси м'яса, які є пасивними та нешкідливими пожирачами трупів.
- Збирач — цибулинна рослина, що має вусики, які простягаються в землю і оточують центральну цибулину. Істота має хижу поведінку, за допомогою вусиків затягує жертв під землю, де заживо їх перетравлює.
- Крім того, серія представляє загадкові елементи, такі як моноліти — колосальні і майже незламні фігури висотою в сотні метрів, і сингулярності — таємничі сутності, що здатні порушувати закони фізики.
- ↑ Everything there is to know about the analog horror genre. Videomaker (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ а б The Rise of Analog Horror — Characteristics & Examples. StudioBinder (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ а б The rise of analogue horror. The Daily Star (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ а б в г What Is Analog Horror? The Subgenre of 'Skinamarink' Explained. Collider (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ Examining the Uncanny Allure of Analog Horror. The Spectator (англ.). Процитовано 30 червня 2024.
- ↑ How Analog Horror Enhances the Art of Fear in Video Games. FHNtoday (англ.). Процитовано 30 червня 2024.