Перейти до вмісту

Анастасія Міхаелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анастасія Міхаелі
Ім'я при народженнірос. Анастасия Владимировна Михалевская
Народилася12 липня 1975(1975-07-12)[1][2] (49 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна Ізраїль
Діяльністьполітична діячка, журналістка, модель, телеведуча, інженерка
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет телекомунікацій імені проф. М. А. Бонч-Бруєвичаd і Університет імені Бар-Ілана
Знання мованглійська[1], російська[1] і іврит[1]
Закладмодель
Посададепутат Кнесету[d][1]
ПартіяКадіма і Наш дім Ізраїль
Конфесіяхристиянство і юдаїзм
IMDbID 3423925
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Міхалевська.

Анастасія Йеудит Міхаелі (івр. אנסטסיה יהודית מיכאלי), до шлюбу Анастасія Володимирівна Міхалевська (нар.. 12 липня 1975, Ленінград, СРСР, нині Петербург, Росія) — ізраїльська політична діячка, депутат Кнесету 18-го скликання від фракції «Наш дім — Ізраїль» («НДІ»).

Біографія

[ред. | ред. код]

Анастасія Міхалевська народилася 12 липня 1975 року в Ленінграді, СРСР, нині Санкт-Петербург.

Батько, Володимир Павлович Міхалевський (01.03.1946) був начальником радіостанції на суднах далекого плавання Балтійського Морського Пароплавства (БМП). Мати, Лідія Стефанівна Міхалевська (01.05.1945), працювала вихователькою в дитячому садку. Перекваліфікувавшись, працювала вчителькою спочатку молодших класів, а пізніше викладачкою російської та літератури. Отримала почесне звання заслуженого вчителя. Вийшовши на пенсію, батьки переїхали жити в село Новгородської області. Має старшого брата Андрія Михалевського (23.01.1966), який проживає з дружиною Єленою та двома дітьми в Санкт-Петербурзі.

З раннього дитинства Анастасія Міхалевська захоплювалася різними видами спорту: біг з бар'єрами, стрибки у висоту, баскетболом. У 1986 році почала серйозно займатися лижним спортом. Після довгих років тренувань і змагань отримала звання майстра спорту.

Закінчивши англійську спецшколу в 1992 році, вступила до Санкт-Петербурзького державного університету телекомунікацій імені Бонч-Бруєвича на факультет багатоканального електрозв'язку. Ще студенткою зайняла перше місце у конкурсі «Топ-модель Санкт-Петербурга 1995» та 2-ге в міжнародному конкурсі «Міс Північна Пальміра», після чого за контрактом полетіла працювати на рік до Парижу, взявши академічну відпустку. Повернувшись, закінчила екстерном навчання, отримавши диплом інженера-електронника зв'язку.

У 1997 році Анастасія Міхалевська одружилася з ізраїльським бізнесменом, уродженцем Латвії Йосипом Самуельсоном[3]. Приїхала до Ізраїлю у 1997-му, пройшла ортодоксальний гіюр тривалістю 3,5 роки.[4] Після гіюру знову уклала шлюб з Самуельсоном за єврейським обрядом. До того часу народила від нього трьох дітей. Всього у шлюбі народила 8 дітей. Анастасія Міхаелі — перша жінка-депутатка Кнесету Ізраїлю, що пройшла гіюр. Восьмого сина Ісраеля-Міхаеля народила 5 липня 2009 року в день народження Авігдора Лібермана[5] ,[6].

Міхалевська оселилася в місті Рішон-ле-Ціон. Закінчила Ульпан Алеф для вивчення івриту, вступила на факультет управління бізнесом Бар-Іланского університету, пройшла різні спецкурси з програмування, міжнародного маркетингу і реклами, просування інтернет сайтів.

Робота на телебаченні (2002—2008)

[ред. | ред. код]

Кар'єру в Ізраїлі Анастасія Міхалевська почала телеведучою на 9-му ізраїльському російськомовному каналі «Ізраїль плюс» з моменту його створення в 2002 році. Перші три роки вела одну з найбільш популярних передач «Принади життя»[7], а потім стала ведучою ранкової програми «Новий день».[8] У 2006 році знялася в ізраїльському серіалі режисера Урі Барабаша «Резервісти» (2-й канал ІТВ) і в російсько-ізраїльському фільмі «Квиток до гарему», який транслювався на російському каналі РТР.[9]

З 2007 року почала співпрацювати з рекламним агентством BBR International на посаді радниці з маркетингу. Опитування BBR показало, що Міхаелі симпатизують понад 80 % репатріантів, і на думку маркетологів, настільки висока популярність стане запорукою успішного співробітництва агентства з Міхаелі.[10]

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Балотувалася в Кнесет 17-го скликання в складі партії «Кадіма», в якій займала 44 місце[11]. Користувалася підтримкою Шимона Переса і Аріеля Шарона. За результатами виборів у березні 2006 року не пройшла до складу парламенту.

У 2008 році отримала запрошення від лідера партії «Наш дім Ізраїль» Авігдора Лібермана приєднатися до його списку[12]. Посіла 9 місце у списку на вибори в Кнесет 18-го скликання. За підсумками виборів 10 лютого 2009 року стала депутаткою Кнесету.

Діяльність у Кнесеті 18-го скликання

[ред. | ред. код]

Фракція

[ред. | ред. код]
  • Кнесет 18 Наш дім — Ізраїль (з 24 лютого 2009 року по 16 жовтня 2012 року)
  • Посади в комісіях:
    • Членкиня комісії з освіти, культури та спорту,
    • Членкиня комісії з питань державного контролю,
    • Членкиня комісії з підтримки статусу жінки,
    • Членкиня комісії у справах другого управління радіо і телемовлення,
    • Членкиня підкомісії по боротьбі з торгівлею жінками;
  • Членкиня лобі:
    • На підтримку високих технологій в Ізраїлі,
    • По боротьбі з корупцією державної адміністрації,
    • Для допомоги жінкам і матерям у працевлаштуванні,
    • В захист інвалідів Армії Оборони Ізраїлю, сімей, які втратили своїх близьких, вдів і сиріт,
    • Член лобі в Кнесеті для просування контактів з християнськими громадами у світі
    • Член лобі туризму в Ізраїлі
    • Член лобі з культури
    • Член лобі для просування спорту в Ізраїлі*
    • Член лобі по просуванню громадської дипломатії Ізраїлю (роз'яснення)
    • Член лобі для просування освіти
    • Голова лобі щодо захисту прав сім'ї.
  • Міжнародна діяльність:

Голова дружніх парламентських груп: Естонія-Ізраїль, Австрія-Ізраїль, Швейцарія-Ізраїль.

Освіта

[ред. | ред. код]

Анастасія Міхаелі розробила реформу в рамках закону про безкоштовну освіту в цілях скорочення витрат батьків (зокрема для придбання навчальних посібників і книг). Міхаелі домоглася проведення урядового законопроєкту і збільшення державного бюджету для введення в школах проекту здачі в оренду підручників (замість 1,9 мільйонів шекелів буде виділятися 5,5 мільйонів шекелів).[13]

За її словами, високий рівень освіти служить свого роду ключем до істинного суспільства рівних можливостей. Але досягти цього рівня можливо лише в тому випадку, коли кожен ізраїльський школяр, незалежно від його соціального статусу, буде забезпечений відповідною матеріальною базою, і, насамперед, кваліфікованої навчальною літературою.[14]

Захист родини

[ред. | ред. код]

Анастасія Міхаелі підтримала «марш колясок», що проходив 28 липня 2011 року. Вона заявила, що як мати вісьмох дітей бачить явну необхідність у змінах у сферах, пов'язаних з вихованням дітей в Ізраїлі[15].

Захист прав жінок

[ред. | ред. код]

Прийняті ООН Декларація про ліквідацію дискримінації щодо жінок та Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок пов'язують рівноправність осіб різної статі у політичній сфері з трьома основними умовами. На держав-учасниць покладається обов'язок забезпечити жінкам можливість на рівних підставах з чоловіками права:

— голосувати на всіх виборах і обиратися на всі публічно обрані органи;

— брати участь у формуванні та здійсненні політики уряду та займати державні посади, а також здійснювати всі державні функції на всіх рівнях державного управління;

— брати участь у діяльності неурядових організацій і асоціацій, займатися проблемами громадського та політичного життя країни.

Анастасія Міхаелі вважає, що участь депутаток у роботі парламентів та інших представницьких органів вкрай важлива не тільки для самих жінок, але і для суспільства в цілому. Оскільки для жінок на перший план виходять питання освіти, охорони дітей, охорони здоров'я, соціального захисту населення.

За опитуванням іспанської газети 20 Minutos 2009 року, зайняла 32-е місце серед 54 найкрасивіших жінок на високих державних пости в різних країнах світу.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д חה"כ אנסטסיה מיכאלי — Кнесет.
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ YouTube — Birthday party of Joseph-husband of Anastassia. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 13 серпня 2018.
  4. ↑ IzRus — новости русского Израиля. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
  5. ↑ Элита Израиля на брит-миле 8-го сына Анастасии Михаэли (ФОТО) | Община | IzRus — новости русского Израиля. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 13 серпня 2018.
  6. ↑ YouTube — «Брит» сына Анастасии Михаэли
  7. ↑ Анастасия Михаэли / Anastassia Michaeli: «Прелести жизни» Анастасии Михаэли. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
  8. ↑ Лучшие моменты. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2018.
  9. ↑ YouTube — Billet v garem 04(1).AVI
  10. ↑ ZMAN.com: Первая леди русской рекламы в Израиле — Анастасия Михаэли[недоступне посилання]
  11. ↑ rishon-lezion.com. Архів оригіналу за 9 вересня 2007. Процитовано 13 серпня 2018.
  12. ↑ Анастасия Михаэли присоединилась к партии Либермана / Политика / Nashe.co.il. Архів оригіналу за 10 травня 2010. Процитовано 13 серпня 2018.
  13. ↑ YouTube — Анастасия Михаэли в программе «За и против»
  14. ↑ ZMAN.com: Анастасия Михаэли: «Образование — для всех!». Архів оригіналу за 4 серпня 2010. Процитовано 13 серпня 2018. [Архівовано 2010-08-04 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Анастасия Михаэли: «Ребенок — это благо, а не обуза!»[недоступне посилання]
  16. ↑ Среди красивейших женщин-политиков — четыре израильтянки. Архів оригіналу за 14 серпня 2009. Процитовано 13 серпня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анастасія_Міхаелі&oldid=44067658