Ана Роза Кінтана
Ана Роза Кінтана Хорталь (ісп. Ana Rosa Quintana Hortal) — іспанська журналістка та телеведуча.
| Ана Роза Кінтана | |
|---|---|
| Ana Rosa Quintana Hortal | |
 | |
| Дата народження | 12 січня 1956 року |
| Місце народження | Мадрид, Іспанія |
| Громадянство |  Іспанія  |
| Професія | Журналістка |
| Alma mater | Університеті Комплутенсе в Мадриді |
| IMDb | ID 1413024 |
 Ана Роза Кінтана у Вікісховищі | |
Ана Роза Кінтана Хорталь народилася 12 січня 1956 року в Мадриді. Вона отримала диплом журналіста в Університеті Комплутенсе в Мадриді. Ана Роза розпочала свою професійну кар'єру на радіо, зокрема, на Національному радіо Іспанії, а згодом — на «Radio Intercontinental». У 1982 р. Її запросили на TVE для ведення нічного випуску новин з Альберто Дельгадо. Через рік вона переїхала до Нью-Йорка.
У 1987 р. Її обрали ведучою для програми «Las tardes de RCE» на Іспанському радіо. Під час перебування на радіо вона працювала у кількох програмах та проєктах, серед яких виділяються музичне радіо «Radio 80» та «Antena 3 Radio».
У 1994 році вона повертається на телебачення, щоб представити судову програму «Veredicto».
У 1997 році вона є ведучою ток-шоу «Sinceramente Ana Rosa Quintana», а потім веде проект соціальних хронік «Extra Rosa».
У 1998 році Ана вирішує залишити «Extra Rosa», щоб представити програму «Sabor a ti», яка підкорила аудиторію на каналі «Antena 3».
У 2000 році вона дебютувала як письменниця своїм скандальним романом «Sabor a hiel». Книгу зняли з продажу у тому ж році через різні звинувачення у плагіаті.
У 2001 році вона разом зі своїм братом Енріке створила власну продюсерську компанію «CZA Producciones» і того ж року стала редактором власного журналу «AR».
У 2004 році було вирішено не продовжувати «Sabor a ti», і Ана Роза повернулася до Telecinco. 10 січня 2005 року відбулася прим'єра програми «El Program de Ana Rosa». Завдяки своїй програмі Ана змогла зберегти лідерство протягом 11 років.[1]
Ана Роза Кінтана отримала чотири TP de Oro як найкраща ведуча (1998, 1999, 2000 та 2001), одна — за найкращу ведучу розважальних програм (2005), а інша — найкраща ведуча різноманітних шоу (2006, 2009 та 2010). Вона також була номінована у цій же категорії в 1997, 2002, 2003 та 2006 роках.
У 2006 році вона була нагороджена «Золотим мікрофоном» у категорії «Телебачення», присудженою Федерацією радіо- та телевізійних асоціацій в Понферраді. У 2011 році вона повторо отримала цю нагороду. Цього ж року вона також отримала одну з найважливіших нагород на телебаченні — «Ondas 2011» у класифікації «Найкращий телевізійний ведучий».[2]
У 2015 році вона була нагороджена Білим Хрестом за поліцейські заслуги.[3]
23 травня 2018 року Рада провінції Севільї назвала її улюбленою дочкою міста Севілья. Це визнання дається йому президентом Андалузького уряду, Сусана Діаса, і президент Ради провінції Севілья, Фернандо Родрігес Вільялобос. У цьому акті Альфонсо Герра також був названий улюбленим сином.[4]
У 2019 році Ана Роза отримала журналістську нагороду від Міжнародного прес-клубу за передачу новин аудиторії «доступною, прямою мовою та різноманітними думками, неодноразово завойовуючи прихильність громадськості».[5]
- ↑ Ana Rosa Quintana, la reina de las mañanas en Telecinco con su propio programa. Lecturas (ісп.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Anécdotas de las cinco primeras mujeres "Mejor Calzada". Valle de Elda. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Ana Rosa, galardonada con la medalla al mérito de la policía: “Es un honor”. telecinco (es-ES) . 2 жовтня 2015. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Ana Rosa Quintana, arropada por su marido y sus hijos, en un homenaje con un significado muy personal. HOLA USA (es-US) . 24 травня 2018. Процитовано 4 квітня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ EFE (8 травня 2019). El Club Internacional de Prensa premia a Mavi Doñate y Ana Rosa Quintana. ElDiario.es (ісп.). Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |