Очікує на перевірку

Ангеліна Яр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ангеліною Яр)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анжеліка Комарова
Анджела Комарова
Ім'я при народженніАнджела Євгенівна Ярмолюк
ПсевдонімАнгеліна Яр
Народилася18 лютого 1963(1963-02-18) (61 рік)
Гришківці
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьпоетеса, письменниця, природоохоронна активістка, публіцист, перекладач
Alma materКиївський педагогічний інститут іноземних мов
Мова творівукраїнська російська
Роки активностіз 1995
Напрямоканімалістика
Жанранімалістика, екзистенціалізм
Magnum opus«Кошка хвойной, колючей породы» (2012)
«Священний сад бабусі Анастасії» (2013)
Сайт: nature-first.info
CMNS: Ангеліна Яр у Вікісховищі

Анжеліка Євгенівна Комарова (нар. 18 лютого 1963, Гришківці, Бердичівський район, Українська РСР) — українська письменниця, поетеса, журналістка і природоохоронна активістка, співзасновниця ГО «Спілка вільних журналістів «Природа над усе».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дід Анжеліки, художник Мартин Ярмолюк, став жертвою сталінських репресій, його розстріляли за кілька днів після арешту у 1938-му році в Бердичеві. Батько, журналіст Євген Ярмолюк (1918–2000 рр.), був одним із видатних постатей національно-визвольного руху проти більшовицької та фашистської окупації часів Другої світової війни на Житомирщині[1]. Він був діячем ОУН, скульптором, художником-декоратором, перекладачем літературних творів [2].

З 1984 року Анжеліка проживає на Лісовому масиві міста Києва.

У юнацькому віці мріяла стати журналістом, щоб захищати тих, хто не може за себе постояти. Однак вступити на факультет журналістики виявилося нереальним з огляду на «антирадянську» діяльність батька і діда[3]

У 1989 році Анжеліка закінчила Київський педагогічний інститут іноземних мов, спеціальність — філологія.

На початку 1990-х журналістика стає для Анжеліки способом захисту найслабших членів міського соціуму — безпритульних тварин. Перші публікації Анжеліки відбулися у 1995 р. на шпальтах газети «Домашні улюбленці».

У 1999—2007 рр. Анжеліка працювала на посаді редактора програми про тварин «Хто в домі хазяїн?» на Першому національному телеканалі. У той же час вона співпрацювала з газетами «Киевлянин», «Свобода», «Обзор», «День» та ін. У 2002 г. була готова до друку її перша книга оповідань і віршів російською мовою «Кошка хвойной, колючей породы», видана зі змінами у 2013 р. та у 2020 р.

З 2004 році Анжеліка приєднується до руху проти варварської забудови зелених зон Києва, публікується на сайті громадської кампанії «Форум порятунку Києва»[4][5].

Пізніше цей природозахисний рух було відображено в художній книзі «Територія Духу» (в співавторстві з Олегом Андросом, 2008)[6].

Авторка документальних фільмів «Штучний інтелект», «Фотографи-вбивці», «Діти міста» на замовлення Першого національного телеканалу.

Має художні публікації у жанрах «анімалістика», «публіцистика»: міжнародний журнал «Крещатик»[7], літературний альманах «Хіппі у Львові» (Україна) та ін.

З 2010 по 2014 рік працювала керівником прес-служби Київського зоопарку, залишаючись активісткою руху на захист добробуту тварин у цій комунальній організації.[8][9][10][11] Була звільнена[12] після циклу протестних публікацій проти політики тодішнього керівництва зоопарку[13],[14].

Членкиня Національної спілки письменників з 2016 року.[15][16]

Ангеліна Яр читає лекцію в НПП «Гомільшанські ліси», Харківська область.

Погляди та вподобання

[ред. | ред. код]

Популяризатор жанру «анімалістична проза»[17]. Однією з перших в українській літературі письменниця задекларувала, що нищення природи і знущання над тваринами є злочином проти людяності[18].

Збірка «Священний сад бабусі Анастасії» має посил: усе починається з рідної землі, з малої батьківщини: «з цього ж таки місця сили народжується і почуття любові до всього живого», як зазначає Леонід Кононович у передмові до збірки[2].

На думку Анжеліки, в сучасній Україні «багато показового патріотизму. Багатьом важко осягнути те, що пережили люди з клеймом „ворог народу“, що давало сили не зламатись і не відступити з обраного шляху».[19]

Про період боротьби із корупцією в Київському зоопарку в 2009-2014 рр. Анжеліка розповіла в інтерв'ю проекту USAID. Вона, зокрема, зазначила, що «ніколи не була байдужою до страждань істот, які слабкіші за тебе». [20]

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]

Дипломант П'ятого берлінського міжнародного літературного конкурсу «Краща книга року 2014» від України в жанрі «поезія» за книгу «Кошка хвойной, колючей породы»[21].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Є співзасновницею проекту «Котомістечко» (ініціатори — СВЖ «Природа над усе»), в рамках якого з 2010 р. врятовані 80 безпритульних котів на території Київського зоопарку і з 2017 р. створюється арт-майданчик і центр фелінотерапії[22].[23]

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
Ангеліна Яр на презентації книги «Територія Духу», Київ, 15.12.2008.

У 1995—1996 рр. була співорганізаторкою закриття живодерні у с. Пирогово біля Києва.[24]

З 2005 р. — учасниця громадянських кампаній на захист зелених зон Києва.

У 2007 р. — одна з авторів статей для сайту Громадянської кампанії «Форум порятунку Києва» [25].

Учасниця наступних громадянських кампаній:

Інсталяція — презентація книги «Територія Духу» на фестивалі «Трипільське коло 2011»

Публікації

[ред. | ред. код]

Художні книги

[ред. | ред. код]
  • Яр Ангеліна. «Священний сад бабусі Анастасії». — К.: Бізнесполіграф, 2013. — 151 с. ISBN 978-966-139-014-9[34]. (Друге видання: Яр Ангеліна. «Священний сад бабусі Анастасії». Під ред. Леоніда Кононовича. — К.: Друкарський двір Олега Федорова, 2024. — 162 с. ISBN 978-617-8252-99-1 [35] Видання доступне на сайті «Друга література»: Електронний архів зарубіжжя імені Андрія Синявського [36]).

Участь у літературних альманахах, журналах, збірках

[ред. | ред. код]

Міжнародний літературний журнал «Крещатик». № 2012, 3.[37]

Хіппі у Львові. Літературно-художній альманах. Випуск 3. — Львів, Апріорі, 2015. — 544 с. — ISBN 978-617-629-265-4

Ностальгия: Антология / Составитель Т. Ивлева ; Вступит. статья Е. Мордовиной. — СПб.: Алетейя, 2017[38].

Дежавю: Антология: художественная литература — СПб.: Алетейя, 2018. — 389 с. — ISBN 978-5-907030-32-9[39]

Міжнародний літературний журнал «Крещатик». № 96, 2022. [40]

Переклади

[ред. | ред. код]

Цесіс, В. Нотатки сільського лікаря, або Лікуватися задарма — дарма лікуватися [Текст]: повість / В. Цесіс; пер. з рос. А. Яр. — Київ: Каяла, 2016. — 279 с. — (Сучасна література. Поезія, проза, публіцистика). — ISBN 978-617-7390-03-8[41].

Овсій Цейтлін. Тривалі бесіди в очікуванні щасливої смерті. Переклад з російської: Ангеліна Яр. К.: Каяла, 2017. 240 стор. ISBN 978-1544177410 [42]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Комарова Анжеліка Євгенівна - "Мій Бердичів". "Мій Бердичів" (укр.). 14 вересня 2008. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  2. ↑ а б Бердичів читацький: про книгу Ангеліни Яр «Священний сад бабусі Анастасії» (укр.). 26 серпня 2024. Процитовано 29 серпня 2024.
  3. ↑ Киевский календарь. calendar.interesniy.kiev.ua. Процитовано 8 жовтня 2018.
  4. ↑ Комарова, Анжелика (1 червня 2011). Полечили деревья, закусили лосятиной... Форум спасения Киева (російська) . Форум спасения Киева. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 3 грудня 2020.
  5. ↑ Комарова, Анжеліка (2011). Сказ – це хвороба чиновників, неспроможних вирішити питання безпритульних тварин гуманним шляхом. Форум спасение Киева (українська) . Форум спасение Киева. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 3 грудня 2020.
  6. ↑ Анжеліка Комарова, Олег Андрос. Територія Духу (2008, 2012) - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 19 вересня 2012. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  7. ↑ Ангелина ЯР. www.kreschatik.kiev.ua. Процитовано 8 жовтня 2018.
  8. ↑ UA, Голос. Пресс-секретарь Киевского зоопарка обвинила журналистов в некрофилии (ВИДЕО). golos.ua (рос.). Процитовано 3 грудня 2020.
  9. ↑ Киевский зоопарк завел страницу в "Фейсбуке". kiev.vgorode.ua (рос.). Процитовано 3 грудня 2020.
  10. ↑ В Киевском зоопарке ждут результатов проверки КРУ. LIGA (рос.). 12 листопада 2010. Процитовано 3 грудня 2020.
  11. ↑ Обезьяны Киевского зоопарка скучают без телевизора (На днях медведи успокоились и уснули, рассказала пресс-секретарь Киевского зоопарка Анжелика Комарова). for-ua.com. Процитовано 3 грудня 2020.
  12. ↑ Київський зоопарк виживає зоозахисників - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 25 червня 2014. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  13. ↑ Керівники Київського зоопарку водять за ніс журналістів, чиновників КМДА і самих себе - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 8 січня 2014. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  14. ↑ Київський зоопарк, ситуація накаляєтся. Звернення Анжеліки Комарової до голови Київської міської державної адміністрації Владимира Бондаренка - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 20 квітня 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 8 жовтня 2018.
  15. ↑ Alla. Нові члени НСПУ (список) | НСПУ (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  16. ↑ Київська організація Національної спілки письменників України. www.facebook.com (укр.). Процитовано 3 грудня 2020.
  17. ↑ Виходить у світ анімалістична книга письменниці Ангеліни Яр / Буквоїд. bukvoid.com.ua. Процитовано 8 жовтня 2018.
  18. ↑ Яр Ангеліна. Священний сад бабусі Анастасії - "Мій Бердичів". "Мій Бердичів" (укр.). 31 січня 2017. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  19. ↑ Горобчук, Анатолій (9 січня 2020). 9 січня 2020 року. Зустріч із Анжелікою Комаровою. "Мій Бердичів" (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  20. ↑ Інші правила: Анжеліка Комарова (англ.), процитовано 17 червня 2021
  21. ↑ belletrist_ru (May. 10th, 2014). «Лучшая книга года 2014». Итоги. Писательский клуб. Процитовано 8 жовтня 2018.
  22. ↑ КотоМістечко і проект "АртКіт" - СВЖ «Природа над усе». СВЖ «Природа над усе» (ru-RU) . 16 травня 2018. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  23. ↑ ЛУНЬО, НАТА (23 жовтня 2020). Місто котів: чому одні тварини рівніші за інших?. politkrytyka.org (українська) . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
  24. ↑ Приют "SOS" в Пирогово: история на крови - статья. www.prostozoo.com.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
  25. ↑ ЗАЩИТА ЖИВОТНЫХ - Форум спасения Киева. forumspaskiev.org.ua. Процитовано 19 серпня 2024.
  26. ↑ Інформаційно-аналітична газета "Контраст". www.kontrast.org.ua. Процитовано 3 грудня 2020.
  27. ↑ Лиховид, Інна (8 грудня 2016). Спецохорона для тварин. day.kyiv.ua (українська) . День. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 3 грудня 2020.
  28. ↑ Захист тварин у США та Україні: в чому різниця?. Природа України (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 3 грудня 2020.
  29. ↑ Акція світової солідарності в захист хутряних тварин у Києві. Національний екологічний центр України (укр.). 19 березня 2009. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  30. ↑ Акция мировой солидарности в защиту меховых животных в Киеве. Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 3 грудня 2020.
  31. ↑ Комарова, Анжеліка. Відмовлюсь від букетика пролісків!. www.kontrast.org.ua (українська) . Інформаційно-аналітична газета "Контраст". Архів оригіналу за 23 березня 2011. Процитовано 3 грудня 2020.
  32. ↑ www.environment.org.ua, Михайло Петях -. Блог Степана Жабки » Анонс: Танці довкола столичної ялинки. pryroda.in.ua (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
  33. ↑ Яр, Ангелина (2012). Кошка хвойной, колючей породы (Російська) . СПб., Ки]в: Алетейя, Бизнесполиграф. с. 111. ISBN 978-5-91419-742-8. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 8 жовтня 2018.
  34. ↑ Яр, Ангеліна (2013). Священний сад бабусі Анастасії (Українська) . Київ: Бізнесполіграф. с. 151. ISBN 978–966–139–014–9. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  35. ↑ Ангеліна Яр. Священний сад бабусі Анастасії (Київ, 2024). vtoraya-literatura.com (рос.). Процитовано 18 лютого 2024.
  36. ↑ Яр, Ангеліна (2024). Священний сад бабусі Анастасії (PDF). Київ: Друкарський двір Олега Федорова. ISBN 978-617-8252-14-4.
  37. ↑ ЯР, Ангелина (2012). La nosee, La nosee. Крещатик. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 8 жовтня 2018.
  38. ↑ Елена Мордовина: Ностальгия по высшим смыслам. «45-я параллель» (ru-RU) . Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  39. ↑ Дежавю : антология: художественная литература (Російська) . Санкт-Петербург: Алетейя. 2018. с. 389. ISBN 978-5-907030-32-9.
  40. ↑ «Крещатик» у новому форматі. uamodna.com. Процитовано 18 лютого 2024.
  41. ↑ Сучасна література. Издательство Каяла (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  42. ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 18 лютого 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ангеліна_Яр&oldid=43393059