Перейти до вмісту

Андерс Кнутсон Ангстрем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андерс Кнутсон Ангстрем
Народився28 лютого 1888(1888-02-28)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Adolf Fredriks parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер27 жовтня 1981(1981-10-27)[1][2] (93 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Västerledd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПівнічний цвинтар (Стокгольм)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, винахідник, метеоролог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Уппсала Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьметеорологія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСтокгольмський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоШведська королівська академія наук
Royal Swedish Academy of War Sciencesd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоKnut Ångströmd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиBrit Ångströmd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Андерс Кнутсон Ангстрем (швед. Anders Knutsson Ångström; 18881981) — шведськимй фізик і метеоролог. Відоміший внеском у вивчення атмосферної радіації. Однак його наукові інтереси охоплювали багато різноманітних тем[4].

Він був сином фізика Кнута Ангстрема. У 1909 році Андерс отримав ступінь бакалавра в університеті Уппсали . У 1911 році закінчив магістратуру. Викладав у Стокгольмському університеті, був завідувачем кафедри метеорології Державного метеорологічного та гідрологічного інституту (SMHI) Швеції у 1945—1949 роках та директором SMHI у 1949—1954 роках.[5]

Член Шведської королівської академії наук з 1948 року.

Йому приписують винахід піранометра — пристрою для вимірювання прямого і непрямого сонячного випромінювання.[6]

У 1962 році він був нагороджений премією Всесвітньої метеорологічної організації.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Sveriges dödbok
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б http://www.svenskagravar.se/search?ShowFilters=False&Query=Anders+Knutsson+%C3%85ngstr%C3%B6m&ParishId=&GraveNumber=&BirthDate=&DeathDate=&BurialDate=&OrderByDesc=False&OrderBy=Svenskagravar.se.
  4. Erik Liljasa and Allan H. Murphy (1994). Anders Ångström and His Early Papers on Probability Forecasting and the Use/Value of Weather Forecasts. Bulletin of the American Meteorological Society. 75 (7): 1227—1236. Bibcode:1994BAMS...75.1227L. doi:10.1175/1520-0477(1994)075<1227:AAHEPO>2.0.CO;2.
  5. Personakt för Anders Knutsson Ångström (Swedish) . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. [Архівовано 2007-09-29 у Wayback Machine.]
  6. Frank Vignola; Thomas Stoffel; Joseph Michalsky (25 червня 2012). Solar and Infrared Radiation Measurements. CRC Press. с. 47–. ISBN 978-1-4398-5189-0. Процитовано 15 вересня 2012.
  7. Winners of the IMO Prize. World Meteorological Organization. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 9 грудня 2015.