Перейти до вмісту

Андець чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андець чорний
Чорний андець (Еквадор)
Чорний андець (Еквадор)

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Тиранни (Tyranni)
Родина: Котингові (Cotingidae)
Рід: Андець (Ampelion)
Вид: Андець чорний
Ampelion rubrocristatus
(d'Orbigny & Lafresnaye, 1837)
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Ampelion rubrocristatus
Віківиди: Ampelion rubrocristatus
EOL: 904330
ITIS: 711488
МСОП: 22700753
NCBI: 381433

Áндець чорний[2] (Ampelion rubrocristatus) — вид горобцеподібних птахів родини котингових (Cotingidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.

Довжина птаха становить 20,5–21 см, вага 66 г. Птах має темно-сіре забарвлення, голова, крила і хвіст чорні, живіт і нижні покривні пера хвоста білі. Гузка і нижня частина спини поцятковані білими плямами. На рульових перах хвоста є білі смуги. На тімені є смуга рудих пер, які можуть ставати дибки. Очі червоні, дзьоб білий із чорним кінчиком. У молодих птахів верхня частина тіла оливкова або коричнева, поцяткована темними смужками. Нижня частина тіла в них рудувато-коричнева.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Чорні андеці поширені від Трухільйо на заході Венесуели через Колумбію, Еквадор і Перу до болівійського департамента Санта-Крус. Окремі популяції мешкають також в колумбійських гірських масивах Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта і Сьєрра-де-Періха. Чорні андеці живуть в тропічних і субтропічних гірських лісах на висоті від 2500 до 4050 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Чорні андеці харчуються фруктами і ягодами, ловлять в польоті комах. Гніздяться з лютого по серпень в Колумбії. В кладці 1 яйце.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ampelion rubrocristatus. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Cotingas, manakins, tityras, becards. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 02 серпня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Guy Kirwan, Graeme Green: Cotingas and Manakins. Londyn: Christopher Helm, 2011. ISBN 9780691153520. 
  • Jon Fjeldså, Niels Krabbe: Birds of the High Andes: A Manual to the Birds of the Temperate Zone of the Andes and Patagonia, South America. Zoological Museum and Apollo Books, ISBN 978-8788757163, S. 445 f.
  • Thomas Schulenberg, Douglas F. Stotz, Daniel F. Lane: Birds of Peru. Princeton University Press, 2007, ISBN 978-0-691-04915-1, S. 488.
  • Robert S. Ridgely, Paul J. Greenfield: Birds of Ecuador Field Guide. Band 1, Cornell University Press, 2001, ISBN 978-0-8014-8720-0, S. 627.
  • Robert S. Ridgely, Paul J. Greenfield: Birds of Ecuador Field Guide. Band 2, Cornell University Press, 2001, ISBN 978-0-8014-8721-7, S. 541 f.
  • Steven L. Hilty, John A. Gwynne, Guy Tudor: Birds of Venezuela. Princeton University Press, 2002, ISBN 978-0691092508, S. 649 f.
  • Steven L. Hilty, William L. Brown: A Guide to the Birds of Colombia. Princeton University Press, 1986, ISBN 978-0691083728, S. 441 f;.