Анджей Олеховський
Анджей Олеховський | |
---|---|
пол. Andrzej Olechowski | |
Народився | 9 вересня 1947[1] (77 років) Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | політик, дипломат, економіст, міністр фінансів, міністр закордонних справ |
Галузь | політика[2], економіка[2] і дипломатія[2] |
Alma mater | Варшавська школа економіки |
Науковий ступінь | доктор економічних наук[d][3] |
Знання мов | польська[2] |
Заклад | Ягеллонський університет |
Членство | Колегіум невидимий |
Посада | Міністр закордонних справ Польщі і Minister of Finance of Polandd |
Партія | Громадянська платформа і Демократична партія[d] |
Нагороди | |
Сайт | olechowski.pl |
Анджей Маріан Олеховський (пол. Andrzej Marian Olechowski; нар. 9 вересня 1947, Краків) — польський економіст і політичний діяч, заступник державного секретаря Міністерства зовнішньоекономічного співробітництва (1991—1992), міністр фінансів в уряді Яна Ольшевського (1992), міністр закордонних справ в уряді Вальдемара Павлака (1993—1995). Лідер Незалежного блоку підтримки реформ, співзасновник Громадянської платформи разом з Мачеєм Плажинським та Дональдом Туском. Кандидат у Президенти Республіки Польща у 2000 та 2010 роках.
Закінчив Центральну школу планування та статистики у Варшаві, здобув кваліфікацію економіста, в 1979 році здобув ступінь доктора економічних наук[4].
У 1973 році та з 1982 по 1984 рік працював у Конференції ООН з торгівлі та розвитку у Женеві. У 1978—1982 роках він був завідувачем відділу аналізу та прогнозування в Інституті зовнішньої торгівлі та цін. В 1985—1987 роках був співробітником Світового банку.
У 1987 році він повернувся працювати в Польщу та обійняв посаду директора департаменту у Міністерстві зовнішньоекономічного співробітництва. У 1989 році він взяв участь у Круглому столі з урядової сторони. У 1989—1991 роках був першим заступником президента Національного банку Польщі.
З 1991 по 1992 рік був заступником державного секретаря Міністерства зовнішньоекономічного співробітництва. 28 лютого 1992 року він був призначений на посаду міністра фінансів в уряді Яна Ольшевського за підтримки Леха Валенси. 7 травня 1992 року подав у відставку. Його ім'я було на так званому Списку Мацеревича[5]. Згодом була підтверджено, що Олеховський був таємним агентом зовнішньої розвідки в комуністичній Польщі[6].
З 1993 по 1995 рік обіймав посаду міністра закордонних справ Польщі в уряді Вальдемара Павлака.
У 2000 році повернувся до політичної діяльності. Як незалежний кандидат, брав участь у президентських виборах. У першому турі зайняв друге місце за підтримки 17,3 % виборців[7]. У другому турі програв Олександру Квашнєвському.
У січні 2001 року був співзасновником політичного руху під назвою «Громадянська платформа» з Мачеєм Плажинським та Дональдом Туском.
У 2002 році взяв участь у виборах на пост мера Варшави від Громадянської платформи, набрав 13,47 % голосів і зайняв третє місце[8].
У 2009 році залишив Громадянську платформу. Кандидат на президентських виборах 2010 року[9], отримав 1,44 % голосів.
Входить в керівництво багатьох міжнародних корпорацій, наприклад таких як «Goldman Sachs» і «Citibank»[10].
- офіцерський хрест ордену Відродження Польщі (2011)[11];
У 2000 році був нагороджений премією Кісіеля. Того ж року також був удостоєний звання «Людина року» тижневиком «Wprost».
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119406667 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Dr Andrzej Marian Olechowski. nauka-polska.pl. Архів оригіналу за 1 грудня 2003. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Lista agentów - ćwierć wieku później. Onet Wiadomości (пол.). 4 червня 2017. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Współpracował - oświadczenie Olechowskiego prawdziwe. TVN24.pl (пол.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Obwieszczenie Państwowej Komisji Wyborczej z dnia 9 października 2000 r. o wynikach głosowania i wyniku wyborów Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej, zarządzonych na dzień 8 października 2000 r. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Państwowa Komisja Wyborcza: Wybory samorządowe. wybory2002.pkw.gov.pl. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Прагматична Польща напередодні виборів президента. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Олег Греченевский. Истоки нашего "демократического" режима, часть 36-я. www.belousenko.com. Архів оригіналу за 18 вересня 2010. Процитовано 15 квітня 2021.
- ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 26 maja 2011 r. o nadaniu orderów. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
- Народились 9 вересня
- Народились 1947
- Уродженці Кракова
- Випускники Варшавської школи економіки
- Доктори економічних наук
- Викладачі Ягеллонського університету
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Міністри фінансів Польщі
- Міністри закордонних справ Польщі
- Члени партії «Громадянська платформа»
- Польські економісти
- Таємні співробітники Служби безпеки ПНР