Андзевацік
| Андзевацік | |
| Країна |
 Велика Вірменія  |
|---|---|
| Адміністративна одиниця |
Васпуракан |
 | |
38°01′08″ пн. ш. 43°41′47″ сх. д. / 38.018782° пн. ш. 43.696272° сх. д.
Андзевацік (вірм. Անձևացիք) — одинадцятий гавар провінції Васпуракан[1] Великої Вірменії. Розташовувався в південній частині провінції Васпуракан. В області було 3 укріплених міста: Аламан, Міхраван і Ахзі. Межувала на півдні з провінцією Корчайк. У провінції був значний монастир Хогяц і фортеця Кангавар.
Одне з дев'яти головних князівств Великої Вірменії, які не дозволили Сасанідам просунути свої кордони і межі своїх васалів (Іверії та Албанії), далі вглиб Вірменії, після розділу Вірменського царства 387 року між Сасанідською і Римською імперіями[2].
Вірменський княжий рід Андзеваці володів п'ятьма гаварами ашхару Васпуракан на південь від озера Ван (Тосп). Андзеваці вели своє походження від вождів (царів) хурритського племені Аяїс (Уаясіс), що мешкало на південно-західному узбережжі озера Ван[2].
Рід Андзеваці висунув низку видних нахарарів (Тачат Андзеваці) і церковних діячів (Хосров Андзеваці). Після поступового розорення і ослаблення цього княжого роду внаслідок воєн і повстань, їхніми землями заволодів княжий рід Арцруні.[3]
- ↑ Еремян С. Т. Армения. С. 36; см. карту
- ↑ а б Армения и арабский халифат — А. Н. Тер-Гевондян — Google Books. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ А. Н. Тер-Гевондян, 1977.
А. Н. Тер-Гевондян. Армения и арабский халифат. — Рипол Классик, 1977. — 327 с. — ISBN 9785458395052.