Перейти до вмісту

Андреа Соларіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андреа Соларіо
Народження1460[1][2][…]
Мілан, Міланське герцогство
Смерть1524[4][2][…]
 Мілан, Міланське герцогство
Країна Міланське герцогство
Швейцарія[5]
Діяльністьхудожник, візуальний митець
НапрямокВідродження
ВчительЛеонардо да Вінчі
ТвориХристос, що несе хрестd, Розп'яття Христове[d] і Голова святого Івана Хрестителяd
Брати, сестриП'єтро Антоніо Соларіd і Крістофоро Соларіd
РодичіGeorges d'Amboised
Роботи в колекціїШтедель, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен[6], Нантський музей образотворчого мистецтва, Художній музей Волтерс, Музей мистецтв Філадельфії, Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей історії мистецтв, Художня галерея Єльського університету, Детройтський інститут мистецтв, Музей витончених мистецтв Поd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей фюрера, Музей Фіцвільяма, Музей ордену святого Іванаd, Музей Боуз, Ашмолеан музей, Брера, Музей Польді-Пеццолі, Galleria Estensed, Пінакотека замку Сфорца, Музей образотворчих мистецтв і Musea Brugged[7]

CMNS: Андреа Соларіо у Вікісховищі

А́ндреа Сола́ріо (італ. Andrea Solario, справжнє прізвище — дель Гоббо (італ. del Gobbo); 1460, Мілан — 1524, там само) — італійський живописець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Справжнє ім'я Андреа дель Гоббо. Народився в 1460 році в Мілані. Перші уроки живопису отримав від свого брата Крістофоро, видатного скульптора й архітектора. Ймовірно, Соларіо супроводжував свого брата у Венеції, де зазнав значного впливу живописної манери Антонелло да Мессіна, який проявився в його портретній творчості: особливо це помітно в його портреті «Чоловік з гвоздикою» (бл. 1495, Національна галерея, Лондон). На формування живописного стилю Соларіо також значною мірою вплинула творчість Леонардо да Вінчі, риси стилю якого присутні в багатьох роботах художника, особливо в його мадоннах і жіночих образах. Художник увійшов в історію образотворчого мистецтва як один з найбільш значних послідовників Леонардо.

У 15071509 жив і працював у Франції при дворі короля Людовика XII, а перед своїм поверненням на батьківщину, ймовірно, відвідав Фландрію: це припущення може пояснити яскраво виражені риси фламандського мистецтва у його пізніх роботах з їхнім гармонічним і детально змальованим пейзажним фоном.

Помер у 1525.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118797921 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Музей мистецтв Нельсона-Аткінса — 1933.
  4. Art UK — 2003.
  5. SIKART — 2006.
  6. Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  7. https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1364_III

Література

[ред. | ред. код]
  • Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин.— СПб : ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]