Перейти до вмісту

Андре Ґретрі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андре Ґретрі
фр. André Ernest Modeste Grétry
Ім'я при народженніфр. André-Ernest-Modeste Grétry
Народився8 лютого 1741(1741-02-08)[1][2][…]
Liège[d], Льєж, Священна Римська імперія[6][4][7]
Помер24 вересня 1813(1813-09-24)[1][2][…] (72 роки) або 14 вересня 1813(1813-09-14)[4] (72 роки)
Монморансі[4][7]
ПохованняПер-Лашез[8][9]
Країна Франція
 Єпископство Льєж
Діяльністькомпозитор, письменник
Alma materFondation Lambert-Darchisd (лютий 1766)
ВчителіHenri Moreaud, Giovanni Battista Casalid і Джованні Батіста Мартіні
Відомі учніCaroline Wuietd
Знання мовфранцузька[1][10]
ЧленствоАкадемія красних мистецтв Франції (24 вересня 1813)[11]
Напрямоккласична музика
Жанропера і Опера комік
Magnum opusGuillaume Telld і Richard Coeur-de-liond[12]
У шлюбі зJeanne-Marie Grandond
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
IMDbID 0344931
А. Ґретрі, портрет роботи Елізабет Віже-Лебрен

Андре Ернест Модест Ґретрі (фр. André-Ernest-Modeste Grétry; 9 лютого 1741, Льєж, Бельгія — 24 вересня 1813, Монморансі, Валь-д'Уаз) — французький композитор бельгійського походження.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народившись у місті Льєж в сім'ї скрипаля. В 1761-65 роках навчався у Рим, там же була поставлена перша опера Гретрі — «Збиральниця винограду». Перша комічна опера «Ізабель і Гертруда» була їм складена на наступний рік, в 1766 році в Женеві. На будинку, де він тоді проживав по Великій вулиці (Grand-Rue) зараз встановлена пам'ятна дошка. З 1767 року жив у Парижі. Перебував під впливом естетики енциклопедистів, особливо Жан-Жак Руссо.

Всього він створив 15 опер і понад 40 комічних опер. Як директор Королівської опери, він не відразу прийняв Революцію і Наполеон а, довго залишався вірний королівської влади. Арія «Про Річард, мій король!» З опери «Річард Левине Серце» стала роялістським гімном під час Революції.

Дружина: художниця Жанна-Марія Грандон (Jeanne-Marie Grandon), дочка художника Шарля Грандона. Нагороджений орденом Почесного легіону. Був прийнятий в 1795 році у Французьку Академію.

Помер у Монморансі (Валь-д'Уаз). Похований на кладовищі Пер-Лашез у Франції, але його серце спочиває окремо в рідному місті Льєжі, перед Королівською Оперою Валлонії. Академію музики Льєжа названо його іменем.

Список опер

[ред. | ред. код]
  • La Vendemmiatrice (1765)
  • Isabelle et Gertrude ou Les Sylphes supposés (1766)
  • Les Mariages samnites (1768)
  • Le Connaisseur (1768)
  • Le Huron (1768)
  • Lucile (1769)
  • Le Tableau parlant (1769)
  • Momus sur la terre (1769)
  • Silvain (1770)
  • Les Deux Avares (1770)
  • L'Amitié à l'épreuve (1770)
  • L'Ami de la maison (1771)
  • Zémire et Azor (1771)
  • Le Magnifique (1773)
  • La Rosière de Salency (1773)
  • Céphale et Procris ou L'Amour conjugal (1773)
  • La Fausse Magie (1775)
  • Les Mariages samnites [rev] (1776)
  • Pygmalion (1776)
  • Amour pour amour (1777)
  • Matroco (1777)
  • Le Jugement de Midas (1778)
  • Les Trois Âges de l'opéra (1778)
  • Les Fausses apparences ou L'Amant jaloux (1778)
  • Les Statues (1778)
  • Les Événements imprévus (1779)
  • Aucassin et Nicolette ou Les Mœurs du bon vieux temps (1779)
  • Andromaque (1780)
  • Emilie ou La Belle Esclave (1781)
  • Colinette à la cour ou La Double Épreuve (1782)
  • L'Embarras des richesses (1782)
  • Électre (1782)
  • Les Colonnes d'Alcide (1782)
  • Thalie au nouveau théâtre (1783)
  • La Caravane du Caire (1783)
  • Théodore et Paulin (1784)
  • Richard Cœur-de-lion (1784)
  • Panurge dans l'île des lanternes (1785)
  • Œedipe à Colonne (1785)
  • Amphitryon (1786)
  • Le Mariage d'Antonio (1786)
  • Les Méprises par ressemblance (1786) (у спрівпраці з А.-Д.-Л. Ґретрі)
  • Le Comte d'Albert (1786)
  • Toinette et Louis (1787) (у спрівпраці з А.-Д.-Л. Ґретрі)
  • Le Prisonnier anglais (1787)
  • Le Rival confident (1788)
  • Raoul Barbe-bleue (1789)
  • Aspasie (1789])
  • Pierre le Grand (1790)
  • Roger et Olivier (1790)
  • Guillaume Tell (1791)
  • Cécile et Ermancé ou Les Deux Couvents (1792)
  • Basile ou À trompeur, trompeur et demi (1792)
  • Séraphine ou Absente et présente (1792)
  • Le Congrès des rois (1794)
  • Joseph Barra (1794)
  • Denys le tyran, maître d'école à Corinthe (1794)
  • La fête de la raison (1794)
  • Callias ou Nature et patrie (1794)
  • Diogène et Alexandre (1794)
  • Lisbeth (1797)
  • Anacréon chez Polycrate (1797)
  • Le Barbier du village ou Le Revenant (1797)
  • Elisca ou L'Amour maternel (1799)
  • Le Casque et les colombes (1801)
  • Zelmar ou L'Asile (1801)
  • Le Ménage (1803)
  • Les Filles pourvues (1803)


Література

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Ґретрі в Льєжі

Собрано [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] С. М. Грищенко.

  • Роллан Р., Собрание музыкально-исторических сочинений, т. 4—Музыканты прошлых дней, пер. с франц., М., 1938
  • Левашева О., Оперная эстетика Гретри, в кн.: Классическое искусство за рубежом, М., 1966
  • Bobillier М., Gretry, sa vie et ses oeuvres, par M. Bronet (Marie Bobillier)…, P., 1884
  • Wichmann H., Gretry und das musikalische Theater in Frankreich, Halle, 1929
  • Degey M., A. M. Cretrv, [Brux., 1939];.
  • Marsick P. L., A. M. Cretry, Brux., 1944

Les autres livres

[ред. | ред. код]
  • Ср. Бретон, «Notice sur la vie et les ouvrages d'A.G.» (Париж, 1814)//Заметки о жизни и творчестве А. Г.;
  • «Grétry en famille» (Париж, 1815)//Гретрі в семьї;
  • ван Гульст, «Grétry» (Льєж, 1842).

Примітки

[ред. | ред. код]