Перейти до вмісту

Андромаха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Андромаха.
Андромаха
дав.-гр. Ἀνδρομάχη
Народилася
Thebed
Похованняhero shrine of Andromache in Pergamond[1]
УчасникТроянська війна
БатькоЕетіон[2][3][4]
Брати, сестриPodesd
У шлюбі зГектор[2], Неоптолем[2] і Гелен[5]
ДітиАстіанакт[6][7], Oxyniusd, Пергам (міфологія)[2], Pielusd, Молосс, Amphialusd, Laodamasd і Кестринd
Жак-Луї Давід, 1783, Лувр

Андрома́ха (дав.-гр. Ἀνδρομάχη — «та, хто б'ється з чоловіками») — персонаж давньогрецької міфології, яка уособлює страждання жінок під час Троянської війни. Дружина Гектора, героїня «Іліади».

В «Іліаді»

[ред. | ред. код]

У дитинстві втратила батька й сімох братів, яких убив Ахіллес. Самовіддано кохала чоловіка («Іліада», VI і XXIV). Після здобуття Трої ахейцями стала бранкою Ахіллесового сина Неоптолема, виїхала з ним до Епіру, де народила трьох синів. Згодом одружилася з Гекторовим братом Геленом, від якого народила сина Пергама. Після смерті Гелена разом з Пергамом переселилася до Малої Азії, де син заснував однойменне місто. У Пергамі їй спорудили мавзолей.

У культурі

[ред. | ред. код]

У літературі Андромаха стала ідеалом відданої дружини. Міф про Андромаху втілено в античному та європейському образотворчому мистецтві (Герард де Лересс, Антуан Куапель, Джованні Баттіста Тьєполо, Жак-Луї Давід, Е. Вехтер, Лосенко Антон Павлович), літературі (Евріпід, Жан Расін, А. Дзено, Ф. Брукнер), музиці (Дж. Паїзіелло, Родольф Крейцер, Каміль Сен-Санс).

У фільмі «Троя» 2004 року роль Андромахи зіграла британська модель і акторка Саффрон Берроуз. У мінісеріалі «Падіння Трої» (2018) — шотландська акторка Хлоя Піррі, у фільмі «Троянки» (1971) — Ванесса Редґрейв, у французькому телефільмі «Андромаха» 1960 року — Марія Мобан.

Фантастичний бойовик 2020 року «Стара гвардія» відсилає до феміністського пласта значень міфу про Андромаху (у фільмі ім'я скорочене до Енді), роль якої грає акторка Шарліз Терон.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Παυσανίας 1.11.2 // Опис Еллади
  2. ↑ а б в г Любкер Ф. Andromache // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 89.
  3. ↑ Любкер Ф. Eetion // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 458.
  4. ↑ Andromache // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 975.
  5. ↑ Любкер Ф. Priamus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1102–1103.
  6. ↑ Любкер Ф. Hector // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 595–596.
  7. ↑ Астианакс или Скамандрий // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — Сент-Питерсберг: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 344.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андромаха&oldid=43337920