Перейти до вмісту

Андросова-Іонова Марія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андросова-Іонова Марія Миколаївна
Народилася14 (26) жовтня 1864 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ігидейський наслегd, Ботуруський улусd, Якутський округd, Якутська область, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла1941 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфольклористка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМузей антропології і етнографії імені Петра Великого Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зІонов Всеволод Михайловичd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиІонова Ольга Всеволодівна Редагувати інформацію у Вікіданих

Андросова-Іонова Марія Миколаївна (14 (26) жовтня 1864, II Ігидейський наслег Ботуруського улусу Якутської області — 1941, Ташкент) — авторка та виконавиця якутського епосу олонхо, фольклористка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 14 жовтня 1864 року в Другому Ігидейському наслезі Ботуруського улусу Якутської області. Залишившись сиротою виховувалась у діда.

У 1893 році вийшла заміж за засланця народовольця В. М. Іонова, який долучив її до збирання якутського фольклору.

Марія Миколаївна автор олонхо «Күл-күл Бөҕө оҕонньор Силирикээн эмээхсин икки» (Дід Кюл-кюл Бьогьо і баба Сілірікен) (1893—1894 рр.). Це олонхо надруковано в книзі Е. К. Пекарського[1].

Допомогла як знавець мови Е. К. Пекарському при написанні академічної праці «Словарь якутского языка».

В 1899—1910 роках проживала в Якутську, в 1910—1917 роках — у Петрограді, потім у 1917—1922 роках — у Києві.

У 1922—1930 роках працювала в Музеї антропології та етнографії АН СРСР.

Брала участь в експедиціях Академії Наук в Нюрбинському та Вілюйському районах Якутської АРСР.

У шлюбі з В. М. Іоновим народилось четверо дітей, двоє синів померли в молодшому віці. Старша дочка Людмила репресована в 1937 році за хибним звинуваченням в участі підготовки повстання проти радянської влади. Реабілітована в 1957 році. Молодша дочка Іонова Ольга Всеволодівна стала вченим-істориком.

М. М. Андросова-Іонова останні роки життя прожила в Москві. З початком Другої світової війни евакуйована та померла в 1941 році у Ташкенті[2].

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Образцы народной литературы якутов, собранные Э. К. Пекарским. — СПб, 1909.
  • Оҕуруот аһын үүннэриитэ. — М., 1925.
  • Советский фольклор. Сборник статей и материалов. М. — Л., 1936.
  • Дабаан. Альманах землячества в Москве. М. — Якутск, 1938.
  • Саха норуотун айымньыта. Составители Г. М. Васильев и Х. И. Константинов. — Якутск, 1942[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Образцы народной литературы: Т.1. Вып. 3. [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Коркина Е. И. Из жизни и деятельности М. Н. Ионовой-Андросовой. Сборник научных трудов. — Якутск, 1986.
  3. Энциклопедия Якутии — Якутск, 2000.