Перейти до вмісту

Андротіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андротіон
Народився5 століття до н. е.
Помер4 століття до н. е.
КраїнаСтародавні Афіни
Діяльністьісторик, оратор
ВчителіІсократ[1]
Знання мовдавньогрецька
БатькоАндрон

Андротіон (дав.-гр. Ἀνδροτίων, бл. 410—340 років до н. е.) — афінський політик, оратор і аттидограф[en] IV століття до н. е.

Андротіон був старшим і, можливо, єдиним сином Андрона, онуком Андротіона, з дема Гаргет[en] аттичної філи Єгеїда[en][2]. Батько Андротіона Андрон двічі згаданий в діалогах Платона серед учнів знаменитих софістів. Навчання в давній Елладі було платним. На підставі зіставлення цих фактів сучасні історики припускають, що Андротіон мав походження з багатої сім'ї[3]. У 411 році до н. е. Андрон входив до складу короткочасного уряду «олігархії чотирьохсот» в Афінах. Також він був близьким з державним діячем Фераменом[4]. У тому ж 411 році до н. е. Андрон ініціював судовий процес проти філософа Антифона, сина Софіла, за звинуваченням у державній зраді. За рішенням суду Антифона стратили[5][6].

У молодості Андротіон навчався риторики в Ісократа. Демосфен охарактеризував його як «майстра говорити», так як «цій справі [він] присвятив все своє життя»[7]. Незадовго до Союзницької війни (357—355 років до н. е.) Андротіон був одним з афінських послів до Мавсола в Галікарнас[8]. Після завершення війни протягом року командував афінським гарнізоном в Аркесині[en] на острові Аморгос. У наступному році зайняв посаду члена Ради п'ятисот. Згідно з даними епіграфіки в цей час на один день був призначений епістатом. Також увійшов до складу колегії з десяти чоловік по стягненню заборгованості з афінян по військовому податку ейсфори[it]. На цей час припадає діяльність Андротіона по наповненню державної скарбниці, шляхом переплавки храмових судин і золотих вінків[6][9].

По завершенню терміну повноважень Ради п'ятисот Андротіон виступив перед Народними зборами з пропозицією їх нагородити. Однак недоброзичливі люди Андротіона подали на нього в суд. Від імені Евтекмона з обвинуваченою промовою виступив Демосфен. Андротіона виправдали. Згодом його все-таки вигнали з Афін. Перебуваючи на засланні в місті Мегара, Андротіон написав 10-томну історичну працю «Аттіка», яку використовував, зокрема, Арістотель при написанні «Афінської політії». На сьогоднішній день збереглося лише 68 фрагментів з цієї праці[6][10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (not translated to la) Prosopographia Attica — Berolinum: 1901.
  2. ↑ Harding, 1976, с. 25.
  3. ↑ Harding, 1976, с. 189.
  4. ↑ Harding, 1976, с. 187—188.
  5. ↑ Псевдо-Плутарх. Жизнеописания десяти ораторов. 1. Антифон. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 4 листопада 2020.
  6. ↑ а б в Schwartz, 1894.
  7. ↑ Демосфен, 1994, XXII. 4.
  8. ↑ Демосфен, 1994, XXIV. 12.
  9. ↑ Harding, 1976, с. 190—191.
  10. ↑ Harding, 1976, с. 197—200.

Література

[ред. | ред. код]
  • Демосфен. [1] / Перевод с греческого В.Г. Боруховича, М.Н. Ботвинника, А.И. Зайцева, В.В. Вальченко, Л.М. Глускиной, А.Я. Тыжова, И.А. Шишовой. Ответственные редакторы: Е.С. Голубцова, Л.П. Маринович, Э.Д. Фролов. — М. : Издательство РАН, 1994. — Т. 1. — 605 с. — (Памятники исторической мысли) — ISBN 5-88451-08-X. Архівовано з джерела 27 серпня 2011
  • Harding Phillip. Androtion's Political Career // Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte. — Franz Steiner Verlag, 1976. — Т. 25, вип. 2 (25 грудня). — С. 186—200.
  • Schwartz E. Androtion // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [нім.] / Georg Wissowa. — Stuttgart : J. B. Metzler’sche Verlagsbuchhandlung, 1894.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андротіон&oldid=43178686