Андруник Петро Петрович

Андруник Петро Петрович
Солдат
Загальна інформація
Народження	16 червня 1982(1982-06-16)  Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	25 грудня 2014(2014-12-25) (32 роки)  Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область, Україна
Поховання	Мельниця-Подільська
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	3 БрОП
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Бахмутку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Почесний громадянин Тернопільської області

Петро́ Петро́вич Андру́ник (нар. 16 червня 1982, Мельниця-Подільська, Борщівський р-н, Тернопільська обл. — пом. 25 грудня 2014, Новотошківське, Попаснянський р-н, Луганська обл.) — український військовик, солдат 3-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2015, посмертно), почесний громадянин Тернопільської області (2022, посмертно).

Життєпис

У 1999 році закінчив Мельнице-Подільську школу. У навчанні не був відмінником, був активним у спорті, громадському житті школи. Закінчив Кам'янець-Подільське ПТУ № 26 (здобув фах монтажника санітарно-технічних систем і устаткування).

З 18 років захоплювався мисливством. Займався підприємницькою діяльністю спочатку в Кам'янці-Подільському, потім у Мельнице-Подільській.

Взимку був на Майдані на початку лютого, також 20 лютого. В армії не служив, доброволець, мобілізований у вересні 2014 року.

Близько 9:00 25 грудня 2014 року під час виконання бойового завдання з доставки паливно-мастильних матеріалів загинув внаслідок підриву на фугасі направленої дії, траса «Бахмутка», в районі Новотошківське — Оріхове Попаснянського району. Ще один військовослужбовець Національної гвардії, що перебував у кабіні вантажного автомобіля КрАЗ, яким кермував Андруник, зазнав тяжких поранень.

Вдома лишилися батьки Петро Михайлович та Ольга Василівна, сестра Галина, 9-річна донька від першого шлюбу, наречена — познайомилися в зоні бойових дій, медсестра, мали намір розписатися 1 січня 2015 року.

Похований 28 грудня в Мельниці-Подільській.

Нагороди та вшанування

• орден «За мужність» III ступеня (26 лютого 2015, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни;
• почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно);
• вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 25 грудня.

Джерела

• Мадзій, І., Любив життя і Україну // Вільне життя плюс. — 2015. — № 4 (16 січ.). — С. 3.
• Інформація перевірена й уточнена в родичів.

Посилання

• Андруник Петро Петрович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Вічна пам'ять загиблим героям! // Національна гвардія України, 25 грудня 2014