Очікує на перевірку

Андрющенко Григорій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Якович Андрющенко
рос. Григорий Яковлевич Андрющенко
Народження8 (21) січня 1905
Мінеральні Води, Ставропольський край, РСФРР
Смерть14 жовтня 1943(1943-10-14) (38 років)
Миронівський район, Українська РСР, СРСР
ПохованняПереяслав
Країна СРСР
 Російська імперія
Рід військ танкові війська
ОсвітаТбіліське вище артилерійське командне училищеd
Роки служби19201943
ПартіяВКП(б)[1]
Звання Полковник
Війни / битвиГромадянська війна в Росії
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Курська битва
Форсування Дніпра
Нагороди
Герой Радянського Союзу медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Ленінграда» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Григорій Якович Андрющенко (рос. Григорий Яковлевич Андрющенко; 8 (21) січня 1905(19050121), Мінеральні Води — 14 жовтня 1943) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник командира 6-го гвардійського танкового корпусу, гвардії полковник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 8 (21 січня) 1905 року в місті Мінеральних Водах (тепер Ставропольського краю) в сім'ї залізничного машиніста. Росіянин. Член КПРС з 1927 року.

Рано залишившись без батьків, виховувався в сирітському притулку на станції Тихорєцька. У 1919 році приїхав до Ростова-на-Дону. Працював підмайстром у столярній майстерні. У травні 1920 року добровільно вступив у Червону Армію. Брав участь у громадянській війні. Після закінчення в 1925 році 21-ї військової піхотної школи в Тифлісі проходив службу в різних частинах.

У 1929 році був призначений командиром автобронедивізіона при Управлінні прикордонної охорони і військ ОДПУ Середньої Азії, а в 1932 році — начальником бронетанкового відділення Управління прикордонних військ Середньоазіатського округу. Брав активну участь у боротьбі з басмачеством. У жовтні 1939 року отримав призначення на посаду начальника автобронетанкових військ 8-ї армії, в складі якої брав участь у війні з білофінами.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав активну участь у боях з німецько-фашистськими загарбниками у Прибалтиці і під Ленінградом. З жовтня 1941 року по квітень 1942 року — начальник автобронетанкового відділу 8-ї армії. З 16 жовтня 1942 року — командир 183-ї бригади 10-го танкового корпусу. Командуючи 183-ю танковою бригадою, брав участь у відвоюванні Донбасу. 18 липня 1943 року на Курській дузі був важко поранений і відбув на лікування в госпіталь. Після одужання призначений заступником командира 6-го гвардійського танкового корпусу.

Після повернення до лав відзначився при форсуванні Дніпра південніше Києва. Проявивши мужність і винахідливість, успішно прикривав переправу піхоти. У бою за сільські населені пункти придушив дві протитанкові гармати, розпорошив і частково знищив до роти піхоти ворога.

14 жовтня 1943 року загинув у бою на Букринському плацдармі поблизу села Григорівки. Похований у парку міста Переяслава. Меморіальний знак встановлено на Ваганьковському кладовищі в Москві.

Нагороди, пам'ять

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за успішне форсування Дніпра, закріплення і розширення плацдарму на західному березі річки і проявлені при цьому відвагу і геройство заступнику командира 6-го гвардійського танкового корпусу гвардії полковнику Андрющенко Григорію Яковичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора, медалями «XX років РСЧА» і «За оборону Ленінграда».

Його ім'я носять також вулиці в містах Переяславі та Старобільську.

Галерея

[ред. | ред. код]


Література

[ред. | ред. код]
  • Герої Радянського Союзу. Короткий біографічний словник. Том 1. М.: Воєнвидав., 1987
  • Герої-визволителі Черкащини. — Дніпропетровськ: Промінь, 1980
  1. http://www.podvignaroda.ru/?#id=150000603&tab=navDetailDocument