Андрєєв-Бурлак Василь Миколайович
| Андрєєв-Бурлак Василь Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 (13) січня 1843[1]  Ульяновськ, Симбірський повітd, Симбірська губернія, Російська імперія |
| Помер | 10 (22) травня 1888[1] (45 років) Q55879778?, 1st police district of Kazand, Казань, Казанський повітd, Казанська губернія, Російська імперія[2][3] |
| Діяльність | актор театру |
Василь Миколайович Андрє́єв-Бурла́к (рос. Василий Николаевич Андреев-Бурлак; справжнє прізвище — Андрєєв; нар. 13 січня 1843, Симбірськ — пом. 22 травня 1888, Казань) — російський актор.
Народився 1 [13] січня 1843 року в місті Симбірську (нині Ульяновськ, Росія) у сім'ї небагатого поміщика. Після закінчення Симбірської гімназії навчався у Казанському університі, який не закінчив. Служив на Волзькому пароплавстві, спочатку помічником капітана буксирного пароплава «Бурлак» (звідси псевдонім), а потім капітаном пасажирського пароплава.
У ранньому віці виявив талант імпровізатора та імітатора. Виступав на аматорських вечорах у Симбірську та на пароплавах з імпровізацією гумористичних оповідань. У професійному театрі дебютував у 1868 році у Ростові-на-Дону. Виступав головним чином у приволзьких містах, граючи переважно характерні ролі у розважальних комедіях, водевілях та оперетах. У 1874 році грав у антрепризі Володимира Рокотова при Київському міському театрі.
1880 року був одним із організаторів та керівників першого приватного театру в Москві (так званий Пушкінський театр). Після закриття Пушкінського театру у 1882 році, один сезон служив у театрі Корша. У 1883 році, борючись із комерційною антрепризою, створив разом із Модестом Писарєвим «Перше товариство російських акторів», яке гастролювало по великим містам Поволжжя. Товариство кілька разів розпадалося та створювалося знову. У проміжках актор гастролював у різних антрепризах (Орел, Смоленськ, Баку, Керч та інших). 1884 року грав у трупі М. М. Савіна. Помер в Казані 10 [22] травня 1888 року.
Виконав ролі:
- Щасливцев, Любим Торцов, Корнилов («Ліс», «Бідність не порок», «Трудовий хліб» Олександра Островського);
- Сганарель («Хоч лусни, а одружися» Жана-Батиста Мольєра);
- Расплюєв («Весілля Кречинського» Олександра Сухово-Кобиліна);
- Іудушка Головльов (за романом Михайла Салтикова-Щедріна «Пани Головльови»).
Виконував уривки з творів «Нотатки божевільного», «Мертві душі» («Повість про капітана Копєйкіна») Миколи Гоголя, «Брати Карамазови» (про штабс-капітана Снєгірьова) і «Злочин і кара» (оповідання Мармеладова) Федора Достоєвського.
У 1886 році прочитав в Одесі лекцію: «Про драматичне мистецтво», в якійї близько підійшов до деяких положень, розроблених Костянтином Станіславським в його системі. Того ж року у Вінниці лекція була надрукована окремою брошурою під назвою: «Публічні лекції. І. Сцена і життя. Артиста B. М. Андрєєва-Бурлака».
У картинній галереї Федора Терещенка у Києві, знаходиться портрет Василя Андрєєва-Бурлака в ролі Поприщина із «Нотататок божевільного», роботи художника Іллі Рєпіна.
- ↑ а б в Русские писатели 1800—1917: Биографический словарь (русский) / за ред. Н. П. Олексійович — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1989. — Т. 1. — 672 с.
- ↑ Андреев-Бурлак Василий Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ http://history-kazan.ru/10989-1331
- Андреев-Бурлак Василий Николаевич [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Театральная энциклопедия. Том 1 / Главный редактор С. С. Мокульский — Москва: Советская энциклопедия, 1961.- 1214 стб. (рос.);
- Андреев-Бурлак Василий Николаевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- М. Г. Лабінський. Андрєєв-Бурлак Василь Миколайович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 58. — ISBN 5-88500-027-1
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
