Андрєєв Володимир Олександрович

Андрєєв Володимир Олександрович
Народився	26 грудня 1904(1904-12-26) Китай
Помер	28 березня 1994(1994-03-28) (89 років) Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Діяльність	штурман
Учасник	Битва на озері Хасан, німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Військове звання	адмірал
Партія	КПРС
Нагороди	badge "For Participant of the Khasan battles"d

Володимир Олександрович Андрєєв (нар. 26 грудня 1904(19041226), станція Бугат Китайсько-Східної залізниці — 28 березня 1994, місто Москва) — радянський військово-морський діяч, адмірал (з 1951).

Біографія

Освіту здобув в Вищому військово-морському училищі імені Фрунзе (1927) і Військово-морській академії (1941).

У Військово-морському флоті СРСР з 1923 року. Член РКП(б) з 1925 року.

За час навчання у Вищому військово-морському училищі імені Фрунзе побував в перших закордонних походах кораблів радянських морських сил «Аврора» і «Комсомолець» (в 1924 і 1925 роках). Після закінчення училища служив командиром взводу Балтійського флотського екіпажу (жовтень 1927 — січень 1928 року).

З жовтня 1929 по вересень 1930 роки закінчив штурманський клас Спеціальних курсів командного складу ВМС РСЧА. З жовтня 1930 до грудня 1932 року — молодший штурман лінійного корабля «Марат».

У квітні 1932 року прибув на Тихий океан. З травня 1932 до січня 1934 року служив прапор-штурманом бригади мінно-вибухового загородження і тралення. Потім був призначений командиром мінного загороджувача «Єреван», пізніше — командиром мінного загороджувача «Теодор Нетте».

З грудня 1936 по січень 1938 року — начальник штабу бригади загородження і тралення, а потім до серпня 1939 року — командир цієї бригади. Брав участь в боях біля озера Хасан (1938). З серпня 1939 по квітень 1940 року командував Охороною водного району Головної бази Тихоокеанського флоту.

Під час німецько-радянської війни з травня 1941 року — начальник штабу ескадри Чорноморського флоту.

З квітня 1943 року — командувач Північно-Тихоокеанської військової флотилії, віце-адмірал. У серпні —вересні 1945 року керував операцією із висадження десантів та захопленню Південного Сахаліну і Курильських островів. З листопада 1945 по червень 1946 року — командувач Сахалінської військової флотилії.

У 1946—1947 роках — начальник штабу, з березня 1947 по серпень 1952 року — командувач 4-м (Балтійським) флотом.

У 1952—1955 роках — заступник, 1-й заступник начальника Головного штабу ВМС СРСР. У березні — листопаді 1955 року — в.о. адмірала-інспектора ВМФ СРСР.

8 — 15 грудня 1955 року — виконувач обов'язків командувача Чорноморським флотом СРСР.

З січня 1956 року — адмірал-інспектор ВМФ СРСР. З лютого 1957 по листопад 1960 року — начальник Військово-морської академії.

У 1961—1968 роках — начальник тилу Військово-морського флоту СРСР.

У березні 1968 року вийшов у відставку, проживав у Москві.

Після смерті і кремації урна з прахом Андрєєва була поміщена в колумбарій Кунцевського кладовища Москви.

Нагороди

• орден Леніна (1948)
• три орденів Червоного Прапора (1942, 1944, 1953)
• орден Ушакова I ступеня (1945)
• орден Нахімова I ступеня (1944)
• орден Вітчизняної війни I ступеня (1985)
• орден Червоної Зірки (1984)
• американський орден «Легіон заслуг».
• медаль «За оборону Одеси»
• медаль «За оборону Севастополя»
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі
• іменна зброя (1954)

Література

Лурье В. М.Адмиралы и генералы Военно-Морского флота СССР в период Великой Отечественной и советско-японской войн (1941—1945) [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.]. — СПб.: Русско-балтийский информационный центр БЛИЦ, 2001. — С. 15. — 280 с. — 2000 экз. — ISBN 5-86789-102-X