Перейти до вмісту

Андрій Дзвінкий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрій Дзвінкий
Основна інформація
Дата народження19 березня 1977(1977-03-19) (47 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняМосква, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівак, репер, музикант, DJ producer Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоп, альтернативний реп, хіп-хоп/реп, реггі, електронна музика, блюз
ПсевдонімиZvonkiy Редагувати інформацію у Вікіданих
Колективи
  • «Ритм-У»
  • «Дерево Жизни»
  • «Bad B. Альянс»
  • «Алкоfunk»
Лейбл

ЦАО Рекордс (2007-2011), Монолит Рекордс (2013),

Velvet Music
zvonkiyofficial.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
YouTube
• «Из окон» (Звонкий & Рем Дигга, 2018)
• «Падаем в небо» (2018)
• «Голоса» (2018)

Дзвінкий (також відомий як Андрій Дзвінкий; справжнє ім'я — Андрій Володимирович Лисков; нар. 19 березня 1977, Москва, Московська область, Росія) — російський співак[1][2][3].

Будучи вже ветераном російської хіп-хоп- сцени[4], по-справжньому прославився в 2018 з піснею «Голосу»[5] з альбому «Світ моїх ілюзій», що потрапила в топи музичних чартів[6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Андрій Володимирович Лисков народився в Москві 19 березня 1977[7].

Захоплювався музикою ще з дитинства, при цьому цікавився найрізноманітнішими музичними стилями та напрямками[7]. У результаті, вже спробувавши грати на різних інструментах[7], в 1996 надійде в музичне училище за ударними ударами[7][8].

Починав свою кар'єру в музиці ударником у джазовому ансамблі[7] (за даними з анонсу концерту одного з концертів Дзвінкого, він грав на ударних у джазовому коледжі)[9].

В 1993[9] з репером Максом (також відомим як Автобус) заснував групу «Рітм-У». Група дала Дзвінкому неоціненний досвід, тому що з нею він зробив свої перші кроки на великій сцені та працював над своїм першим у житті альбомом[7].

Через кілька років[9] був музичний проект «Дерево життя», створений Андрієм разом з Муком і Діловим і грав суміш регі-хіп-хопу і джазу[7].

Потім розпочав сольну кар'єру. Перший сольний альбом Дзвінкого називався «Мені подобається»[9] та вийшов у 2013 році на лейблі «Моноліт»[8].

У 2014 році взяв участь у телешоу «Голос» на російському Першому каналі. Успішно пройшовши сліпі прослуховування, опинився в команді Пелагеї, але його шлях на шоу обірвався вже на етапі «поєдинків»[7].

З 2015 року є артистом лейблу Velvet Music[8].

В 2018 прорвався з альбомом «Світ моїх ілюзій» і першим синглом з нього — «Голосу», що потрапив у топи музичних чартів[6]. Цей альбом записувався дуже довго. Серед музикантів, що взяли участь у його записі як гостей, були Ёлка, Рем Дігга, Олівець[10]На початку грудня на пісню «Голосу» вийшов кліп[10].

У кліпі «Голоси» за допомогою оригінальних візуальних ефектів Дзвінкий начебто показує, наскільки спотвореним і чужим тепер бачить середовище, в якому раніше почував себе своїм. Щойно випало з реальності здається не сам артист, а молоді люди, замкнені у своєму світлі, що згорає. Все охоплено полум'ям, буквально, і це навіть заворожує. Але рідну душу там Дзвінкий все ж таки знаходить і, напевно, рятує.

 — Дзвінкий спалює молодість у новому кліпі «Голосу» — ТНТ MUSIC, 5 грудня 2018 року
Див. також оригінал:                        
В клипе «Голоса» при помощи оригинальных визуальных эффектов Звонкий будто показывает, насколько искажённой и чужой теперь видит среду, в которой раньше чувствовал себя своим. Только выпавшим из реальности кажется не сам артист, а молодые люди, запертые в своём сгорающем мирке. Всё объято пламенем, буквально, — и это даже завораживает. Но родную душу там Звонкий всё же находит и, наверное, спасает.

Відгуки критиків

[ред. | ред. код]

Відповідно до «Музики Першого», Дзвінкий вважається «одним із найкращих російських виконавців стилю раггамафін»[7].

На думку «Русского радіо», Дзвінкий — «найкращий російський ragga-виконавець, який зумів створити власний оригінальний музичний стиль, взявши за основу раггамафін у симбіозі сучасного танцювального саунду та вокалу»[11].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]
Назва Інформація Примітка
«Мне нравится»
«Мир моих иллюзий»

Міні-альбоми

[ред. | ред. код]

Мини-альбомы

[ред. | ред. код]
Назва Информация Примечание
November 13TH, 2020

Сингли

[ред. | ред. код]
Рік Сингл Альбом
2015 «Мистика»
(feat. USTINOVA) 		без альбому
«Двое»
2016 «Иногда»
«Мир моих иллюзий»
2017 «В поисках кайфа»
(совм. с Burito)
«Белый альбом»
(альбом Burito)
«Космос»
«Мир моих иллюзий»
«Паранормальные»
«Королева»
(feat. Карандаш)
2018 «Из окон»
(feat. Рем Дигга)
«Падаем в небо»
«Те, кто» без альбому
«Делай любовь»
(feat. Ёлка & Рем Дигга)
«Мир моих иллюзий»
2019 «Angel» без альбома
«Shine»
«Голоса»
«Мир моих иллюзий»
«Новый трип» без альбому
«Ностальжи»
2020 «Маяк»
«Мегаполис»
(совм. с Леваном Горозия)
«Deja Vu»
«Времена не выбрать»
(совм. с Ёлкой)
Из т/с «Гости из прошлого»
2021 «После пяти» без альбому
«Где я?»
«Как дела, малыш?»
(совм. с Мари Краймбрери)

Чарти

[ред. | ред. код]

Річні чарти

[ред. | ред. код]
Пісня Чарт (2018) Поз. Іст.
Дзвінкий & Рем Дігга — «З вікон» Apple Music Топ-100 у Росії: 2018 рік 70 [14]
Дзвінкий — «Голосу» TopHit City & Country Radio — Top Year-End Hits (Russia) 197 [15]

Премії та номінації

[ред. | ред. код]
Рік Церемонія Номінація Номінант(и) Результат Іст.
2019 Премія Муз-ТВ Прорив року Звонкий Номінація [16]
Найкраще чоловіче відео «Голоса» Номінація
«Больше чем звезды» Нові особи. Музика Звонкий Перемога [17]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Звонкий - Карточка исполнителя. Европа Плюс Онлайн Радио / Online Radio Europa Plus. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
  2. ↑ Андрей Звонкий (Актер, Участник, Музыкант): фото, биография, фильмография, новости. Вокруг ТВ. Процитовано 8 квітня 2019.
  3. ↑ Звонкий: биография, личная жизнь, фото. 9slim. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
  4. ↑ Андрей Звонкий отвечает на ваши вопросы. TheQuestion. 26 жовтня 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  5. ↑ NRJ Globaldance Звонкий: Клуб Platinum. Новый Калининград.Ru. 2019. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
  6. ↑ а б Звонкий. Известия Hall. 2018. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019. [Архівовано 2019-04-10 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б в г д е ж и к Звонкий. Музыка Первого. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019. [Архівовано 2019-04-10 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б в Звонкий – о подписании на Velvet Music, участии в «Голосе» и работе над альбомом Burito. UpSound. 29 вересня 2017. Процитовано 10 квітня 2019.
  9. ↑ а б в г Звонкий концерт и билеты в клубе «16 Тонн». 16 Тонн. 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  10. ↑ а б Звонкий сжигает молодость в новом клипе «Голоса». ТНТ MUSIC. 5 грудня 2018. Процитовано 10 квітня 2019.
  11. ↑ Звонкий - Артисты Русского Радио онлайн. Русское радио. Процитовано 10 квітня 2019.
  12. ↑ Альбом «Мир моих иллюзий» в Apple Music
  13. ↑ Альбом «November 13TH, 2020» — EP в Apple Music
  14. ↑ ‎Плейлист «Топ-100 в России: 2018 год» (Apple Music) в Apple Music. Apple Music. 2018. Процитовано 7 квітня 2019.

    Итоги-2018: что слушали в Apple Music в России и за рубежом — Музыка на TJ. TJ. 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019. [Архівовано 2019-04-06 у Wayback Machine.]
  15. ↑ City & Country Radio – Top Year-End Hits - Музыкальные Чарты TopHit.ru (2018). TopHit. Процитовано 7 квітня 2019.
  16. ↑ Премия МУЗ-ТВ 2019: Полный список победителей. МУЗ-ТВ (рос.). 8 червня 2019. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 23 липня 2021. [Архівовано 2019-08-13 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Результаты голосования премии журнала ОК! «Больше чем звезды». OK!. 14 листопада 2019. Процитовано 25 грудня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Андрій_Дзвінкий