Андріюк Павло Степанович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Андріюк Павло Степанович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 17 квітня 1923 Красносілка[1] | |||
Смерть | 1992 | |||
Караганда, Казахстан | ||||
Країна | СРСР | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | малярство | |||
Член | СХ СРСР | |||
| ||||
Павло Степанович Андріюк (нар. 17 квітня 1923, Красносілкове — пом. 1992, Караганда) — радянський живописець, член Спілки художників СРСР; один із засновників Спілки художників Караганди[2].
Народився 17 квітня 1923 року в селі Красносілковому Житомирської області. У 1938—1941 роках навчався в Омському художньому училищі (викладачі Кіндратій Бєлов, Тимофій Козлов). Брав участь у німецько-радянській війні[2]. Жив і працював в Караганді. Помер в Караганді у 1992 році.
Серед робіт:
- «Околиці Алма-Ати» (1950-ті, олія);
- «Полудень» (1958, олія);
- «Бурова вишка» (1958, олія; Казахська художня галерея);
- «На будівництві Магнітки» (1960);
- серія «Баян-Аул» (1962, гуаш);
- «Портрет зварника» (1963, акварель);
- «Будівельний майданчик» (1963, акварель).
Брав участь у виставках з 1954 року.
- ↑ а б Технокомуністичний клуб «Імпульс». [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 151 (рос.);
- Ламонова О. Андріюк (Андреюк) Павло Степанович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 61—62. ISBN 978-966-02-8960-4.