Перейти до вмісту

Андрієнко Юрій Олександрович (Герой України)

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андрієнко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Андрієнко Юрій Олександрович.
Юрій Андрієнко
Юрій Олександрович Андрієнко
 Полковник
Загальна інформація
Народження
Владиславка Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Військово-морські сили
Рід військ Морська піхота
Формування
 35 ОБрМП
Війни / битви

Російсько-українська війна

Командування
11.10.2021 — т. ч.
 35 ОБрМП, командир
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Андрієнко Юрій Олександрович (нар. с. Владиславка, Київська область) — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2023).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Учасник АТО/ООС.

Проходив службу на посадах командира батальйону, начальника штабу 169-го навчального центру «Десна»; начальником штабу — заступником командира (2018—2021), від 11 жовтня 2021 — командир 35-ї окремої бригади морської піхоти [1][2]. До призначення на посаду комбрига був начальником штабу цього військового з'єднання.

Захищав кордони уздовж самопроголошеного Придністров'я.

Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну продовжив командувати 35-ю окремою бригадою морської піхоти [3]. Брав участь у зупинці ворога на Миколаївщині, а потім відзначився на херсонському напрямку, коли разои з 35 ОБрМП звільняв правий берег Дніпра [4].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (18 травня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[5];
  • орден Богдана Хмельницького I ступеня (8 вересня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[6];
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (7 квітня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[7];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (17 травня 2019) — за значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 100 впливових одеситів 2023 - Одесса-медиа.
  2. ↑ Шульман, Олександр (9 лютого 2022). Якщо ти щось пообіцяв, розбийся, але зроби. Не можеш, не впевнений – не обіцяй. АрміяInform. Архів оригіналу за 13 березня 2023. Процитовано 28 січня 2025.
  3. ↑ С. І. Очеретянко (2023). Андрієнко Юрій Олександрович. Енциклопедія сучасної України. . Архів оригіналу за 14 січня 2025. Процитовано 28 січня 2025.
  4. ↑ «Морпіхи-остроградці будуть бити ворога стільки, скільки потрібно», - командир 35 обмп, полковник Юрій АНДРІЄНКО | Газета «День».
  5. ↑ Указ Президента України від 18 травня 2023 року № 286/2023 «Про присвоєння Ю.Андрієнку звання Герой України»
  6. ↑ Указ Президента України від 8 вересня 2023 року № 573/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ Указ Президента України від 7 квітня 2023 року № 200/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. ↑ Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрієнко_Юрій_Олександрович_(Герой_України)&oldid=44492819