Анд Олексій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анд Олексій Дмитрович
Народження9 січня 1962(1962-01-09) (62 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
НавчанняРеспубліканська художня школа імені Тараса Шевченка (1980) і Київський державний художній інститут (1988)
Діяльністьхудожник
ВчительЧеканюк Вілен Андрійович, Стороженко Микола Андрійович і Кожеков Олексій Васильович
ЧленСпілка художників України
Сайтartand.com.ua
CMNS: Анд Олексій Дмитрович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андреєв.

Олексій Дмитрович Анд (справжнє прізвище — Андреєв; нар. 9 січня 1962, Київ)  — український художник-живописець, графік, фотограф, представник фантастичного реалізму (або ж магічного, спорідненого до сюрреалізму); член Спілки художників України з 1994 року. За оцінкою експертів, входить до двадцятки кращих художників України[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 9 січня 1962 році в місті Києві. У 1980 році закінчив Республіканську Художню середню школу; у 1988 році — факультет живопису Київськогой художнього інституту, де навчався зокрема у Вілена Чеканюка, Миколи Стороженка, Олексій Кожеков.

У 1988—1992 роках працював художником Київського комбінату монументально-декоративного мистецтва. Водночас співпрацював з видавництвом «Мистецтво» та журналом «Соняшник».

Живе в Києві, в будинку на вулиці Кудряшова, № 7б, квартира 196[2].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працює в галузі живопису та графіки. Серед робіт:

  • «Давня Русь» (1990, полотно, олія, енкаустика);
  • «Фатальність» (1991, полотно, енкаустика);
  • «Логіка ілюзій» (1993, полотно, олія);
  • «Старий блазень» (1994);
  • «Homo! Sapiens?» (1997, полотно, олія);
  • «Хоронитель символів» (1998);
  • «Пульсація» (1999);
  • «У пошуках взаємозв'язку» (2001).
Фатальність
У пошуках взаємозв'язку
Хоронитель символів

Художник своєрідно розвинув творче спрямування фантастичний реалізм (або ж магічний, для яких характерне поєднання фігуративного письма і такої оптично-живописної зміни зовнішнього вигляду об'єктів, яка проявляє їх внутрішні сутності, нерідко містичного порядку. Художник поєднав набутки реалістичної школи з елементами сюрреалізму.[3] Автор називає свій метод «асоціативним символізмом»[4]. Тематично картини Анда відтворюють віддалені в часі, міфічні сюжети й сучасні теми, образний світ України-Русі (з використанням іконописної атрибутики) і портрети видатних осіб, серед яких Сальвадор Далі, Сергій Параджанов, Микола Амосов. Як фотограф Анд створив зібрання портретних типажів і психотипів осіб різного віку, статі й рас.

Роботи зберігаються в колекціях київського Національного резервного банку, Благодійного фонду «Український ренесанс», в галереях та приватних колекціях Києва, Москви, Санкт-Петербурга, Парижа, Тулузи, Женеви, Базеля, Мюнхена, Берліна, Нюрнберга, Бонна, Відня, Нью-Йорка, Чикаго, Мадрида, Істада, Лондона, Болоньї[5].

Виставки

[ред. | ред. код]

Від 1988 брав участь у всеукраїнських та міжнародних виставках. Зокрема:

  • 1988 «Всесоюзна виставка на здобуття золотої медалі Академії мистецтв СРСР», Академія мистецтв СРСР, Ленінград, Росія;
  • 1988 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
  • 1989 «Всесоюзна виставка молодих художників», Мінськ, Білорусь;
  • 1989 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
  • 1990, 1991 «Сучасне українське образотворче мистецтво», Чикаго, США;
  • 1990 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
  • 1991 Міжнародне Бієнале образотворчого мистецтва «Відродження», Львів;
  • 1991, 1993 Міжнародне Бієнале образотворчого мистецтва «IMPREZA-1», Івано-Франківськ, (каталоги);
  • 1992, 1993, 1994, 1995 «Сучасне українське образотворче мистецтво», Нью-Йорк, Чикаго, США;
  • 1993 «Сучасне мистецтво України», Мюнхен, Нюрнберг, Німеччина;
  • 1993 «SAMFO-ART» Київ. (Буклет);
  • 1993 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
  • 1994 Міжнародний Арт-ярмарок, Київ, (каталог);
  • 1994 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
  • 1995 «Образотворче мистецтво України» в представництві ООН в Україні, Київ;
  • 1995 Міжнародне Бієнале образотворчого мистецтва «PAN UKRAINE», Дніпропетровськ (каталог);
  • 1996 «Сучасне українське образотворче мистецтво», Чикаго, США;
  • 1996 Авторський проект «Занурення в несвідоме». Національний історико-культурний заповідник «Києво-Печерська Лавра», Галерея «НЕФ» Київ;
  • 1996 Міжнародний Арт-Фестиваль, Київ, (каталог);
  • 1997 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
  • 1998 Міжнародний Арт-Фестиваль, Київ, (каталог);
  • 1998 Всеукраїнське трієнале «Живопис-98», Київ, (каталог);
  • 1998 Персональна виставка. Національна філармонія України, Київ.
  • 1998 Міжнародний Арт-Фестиваль, Національний палац мистецтв «Український Дім», Київ, (каталог);
  • 2000 Національний мега-проект «Мистецтво України XX століття», Національний палац мистецтв «Український Дім», Київ, (каталог);
  • 2000 Всеукраїнська виставка образотворчого мистецтва, Київ;
  • 2000 Міжнародний Арт-Фестиваль, Національний палац мистецтв «Український Дім», Київ, (каталог);
  • 2001 Міжнародний Московський салон, Центральний Будинок Художника, Москва, Росія, (каталог);
  • 2002, 2003, 2004 Персональна виставка. Національний історико-культурний заповідник, «Києво-Печерська Лавра», Галерея «НЕФ», Київ;
  • 2003—2004 Спільний проект «асоціативний символізм» Олексій Анд (живопис), Олексій Владимиров (скульптура). Національний палац мистецтв «Український Дім», Київ;
  • 2005—2006 Всеукраїнський мегапроект «Світ левкасу» (The World of Levkas), Киев, Одеса, Чернівці, Івано-Франківськ, Львів, Україна; Паланга, Литва, (альбом, 3 томи);
  • 2006, 2009 «Україна від трипілля до сьогодення в образах сучасних художників» Всеукраїнська виставка.

Наприкінці 1990-х брав участь у виставковій діяльності творчого об'єднання і галереї «НЕФ», основна експозиція якої була розташована на території Києво-Печерської Лаври. Галерея представляла своїх художників (серед яких Олексій Анд, Олександр Костецький, Оксана Левчишина, Сергій Марус, Леонід Бернат, Юрій Нікітін, Павло Тараненко та інші) на багатьох міжнародних фестивалях.[6]

Документальні фільми

[ред. | ред. код]
  • «Анд та всі причетні», автор Валентина Давиденко (1996);
  • «Олексій Анд», автор В. Давиденко (1997);
  • Программа «Дзеркало», режисер М. Зозуля, Н. Баринова (2004);
  • «Український художник Олексій Анд», автор М. Лебедєв (2009);
  • «Стара фреска», автор М. Лебедєв (2009);
  • «Художник Олексій Анд», автор А. Видрін (2010, телеканал «Мистецька Рада»).

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Лауреат конкурса «Кращі художні твори року», Національний музей Тараса Шевченка (1994);
  • Лідер першого аукціону сучасного українского живопису «L1», Національний художній музей України (1996);
  • Лауреат IV Міжнародного Арт-фестиваля «Національний Арт-рейтинг», Київ, каталог (1999);
  • Лауреат V Міжнародного Арт-фестиваля «Національний Арт-рейтинг», Київ, каталог, компакт-диск (2000).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Каталог Міжнародного арт-фестивалю Київ-1999 року, розділ «Національний Арт-рейтинг України-99»//К.: Асоціація арт-галерей України, 1999, с.96-97
  2. ↑ Андрєєв Олексій Дмитрович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  3. ↑ Вишеславський Г., Сидор-Гібелинда О. Термінологія сучасного мистецтва//Paris-Kyiv, Terra Incognita, 2010, ст. 310. — ISBN 978-966-96839-2-2.
  4. ↑ Стоян С. П. Асоціативний символізм Олексія Анда // Практична філософія. — 2005. — № 4 — с. 182—188.
  5. ↑ Олексій Анд / Художники Києва. Творчо-біографічний довідник. Київ. ІПРЕЗ, 2000, сторінка 10. ISBN 966-95504-1-6
  6. ↑ Міжнародний арт-фестиваль. К.: Асоціація арт-галерей України і муніціпалітет м. Оденсе.1996, ст.116-117

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вишеславський Г., Сидор-Гібелинда О. Термінологія сучасного мистецтва//Paris-Kyiv, Terra Incognita, 2010, ст. 310. — ISBN 978-966-96839-2-2;
  • Альбом «Світ „Левкасу“» (The World of Levkas) за редакцією Миколи Стороженка, Міністерство культури і туризму України, Академія Мистецтв України, том 2, 2007, с. 12-15;
  • Стоян С. П. Психоаналітичні мотиви у живописі Олексія Анда // Міжнародний науковий симпозіум до всесвітнього дня філософії ЮНЕСКО — Киев, 2006;
  • на рос: Стоян С. П. Ассоциативный символизм: проблема бессознательного в контексте работы Н. Бердяева «Философия свободного духа. Проблематика и апология христианства» // Практична філософія. — 2008. — № 3 — с. 112—116;
  • Alexander Liapin. «Look inside with Andreev's Psyche». Kiev-Post June 20-26 1996;
  • Ludmila Liapina . «Exhibition of salon painter of Alexey And». Kiev-Post July 4-10 1996;
  • Матушек О. Найвірніша дорога — до себе // Сім'я. 1996. № 6;
  • Титаренко А. Зазеркалье Анда // ЗН. 1996, 28 вересня (рос.);
  • Петренко О. Леви прокинулись // The Ukrainian. 1997, січня;
  • О. Є. Голуб. Анд Олексій Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — С. 315. — ISBN 966-02-2075-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анд_Олексій_Дмитрович&oldid=40478177