Анна Катерина Радзивілл
Анна Катерина Радзивілл | |
---|---|
![]() | |
Народилася | 23 вересня 1676 ![]() Раків, Мінський повіт, Мінське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита ![]() |
Померла | 23 грудня 1746 (70 років) ![]() Біла Підляська, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита ![]() |
Країна | Річ Посполита ![]() |
Діяльність | підприємниця ![]() |
Знання мов | білоруська[1] і польська[1] ![]() |
Титул | княгиня |
Посада | староста Члуховськийd ![]() |
Рід | Радзивілли і Санґушки ![]() |
Батько | Ієронім Санґушко[d] ![]() |
Мати | Констанція Сапігаd ![]() |
Брати, сестри | Павло Карл Санґушко, Кристина з Санґушківd і Казимир Антоній Санґушко ![]() |
У шлюбі з | Кароль Станіслав Радзивілл[2] ![]() |
Діти | Михайло Казимир Радзивілл, Єронім Флоріан Радзивілл, Катерина Варвара Радзивілd, Миколай Кшиштоф Радзивілл, Людвік Домінік Раздивілd, Stanisław Jerzy Radziwiłłd, Констанція Радзивілd, Karolina Teresa Radziwiłłd, Текля Ружа Радзивілл[3][4], Ганна Олександра Радзивілd, Альбрехт Станіслав Радзивілd і Христина Олена Радзивілd ![]() |
![]() | |
Анна Катерина Радзивілл (23 вересня 1676 —23 грудня 1746) — культурно-просвітницька, політична діячка, меценатка часів Речі Посполитої.
Походила з українського магнатського покатоличного роду Санґушків, Ковельської гілки. Донька Єроніма Санґушка, старости суразького, та Констанції Сапіги. Народилася 1676 року в маєтності Раків. Здобула гарну домашню освіту. 6 березня 1692 року вийшла заміж за великого канцлера литовського Кароля Станіслава Радзивілла.
У шлюбі народилося 12 дітей, з яких померло 3 сини і 3 доньки дитинами. На знак жалоби за ними Анна зобов'язалася до смерті носити чорні сукні. Водночас жорсткий і деспотичний характер Анни Катерини вплинув на виховання та духовний світ її дітей. Зокрема, вважається, що дивацтва і вибрикеньки її синів Михайла і Єроніма пов'язані з дитячими психологічними травмами внаслідок тиску матері.
Була творчою особою, брала участь в політичному житті суспільства, у культурних подіях. Культурно-просвітницьку і меценатську діяльність Анни високо оцінив польський король Станіслав Лещинський. Радзивілла опікувалась бібліотекою і архівами. Вона поповнила несвізьку книгозбірню своєю домашньою бібліотекою з Білої у Підляшші, яка увійшла до несвізької бібліотеки як окремий відділ. Княгиня щорічно виділяла певну суму на купівлю нових книг.
У своїх численних маєтках Анна Катерина заснувала низку підприємств, найважливішими з яких були скляна мануфактура в Налібоках і мануфактура з виробництва дзеркал в Уріччі (1714 року), для роботи на яких вона запросила саксонських фахівців із виготовлення скла. Вироблялися декоративні предмети для інтер'єру, кришталеві набори посуду, люстри, дзеркала і багато іншого, що використовували при оформленні багатих помешкань європейської знаті.
Після смерті чоловіка у 1719 року оселилася в Білій Підляській, де займалася господарською діяльністю, а також виховувалася малолітних дітей. Завдяки енергійним діям протягом перших років вдалося суттєво покращати фінансове становище, оскільки чоловік помер у боргах. З її ініціативи відкривалися школи для підготовки художників і ремісників, будувалися греблі, мости, дороги, млини, корчми, заводилася велика рогата худова голландських порід. Господарство Радзивіллів знову стало приносити чималий зиск. 1720 році перебудувала палац в білій у стилі рококо. 1736 року відкрито рудник в Негневичах. У 1737 році відкрились мануфактури гобеленів у Кореличах і Білій. Водночас зуміла захисти від зазіхань так званні Нойбурзькі маєтки (колишні землі Слуцького, Невельського і Себезького князівств), на які претендував рід Сапіг.
Остаточно це питання було вирішено сином Єронімом Флоріаном спільно з Анною Катериною, якому та передала ці маєтки, у 1744 році. У 1730 році фінансувала коронування Жировицької ікони Божої Матері. 1743 року надала кошти на заснування уніатської церкви у селі Нова Воля.
Чоловік — Кароль Станіслав Радзивілл
Діти:
- Миколай Кшиштоф (1695—1715), підстолій великий литовський
- Михайло Казимир (1702—1762), 9-й ординат Несвижский, воєвода віленський і гетьман великий литовський
- Ольбрахт Станіслав (помер дитиною)
- Людвік Домінік (помер дитиною)
- Станіслав Єжи (помер дитиною)
- Єронім Флоріан (1715—1760), хорунжий великий литовський
- Катерина Барбара (1693—1730), дружина гетьмана великого коронного Яна Клеменса Браницького
- Констанція Франциска (1697—1756), дружина канцлера великого литовського Яна Фредеріка Сапіги
- Кароліна Тереза (1707—1765), дружина: 1) князь Казимира Леона Сапіги, воєводи берестейського; 2) князь Юзефа Олександра Яблоновського, воєводи новогрудського
- Текла Роза (1703—1747), дружина: 1) графа Якоба Генріха фон Флеммінга, конюшого великого литовського; 2) Михайла Сервація Вишневецького, гетьмана великого литовського; 3) Михайла Антонія Сапіги,
- Анна Олександра
- Христина Олена
- Anna Katarzyna Radziwiłłowa. [W:] Polski Słownik Biograficzny. T. XXX. 1987, s. 384.
- Karkucińska W. Anna z Sanguszków Radziwiłłowa (1676—1746): Działalność gospodarcza i mecenat. Warszawa, 2000
- Kolendo-Korczakowa K. Działalność ekonomiczna Anny z Sanguszków Radziwiłłowej — manufaktury hafciarskie w świetle nowych znalezisk // Dwory magnackie w XVIII wieku. Rola i znaczenie kulturowe. Warszawa, 2005.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
- ↑ Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 70. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 444. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0