Перейти до вмісту

Анні Казнав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казнав.
Анні Казнав
фр. Anny Cazenave Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася3 березня 1944(1944-03-03) (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дравей, Ессонн Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдослідниця, океанолог, геофізикиня, геодезист, кліматологиня Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Тулуза 3 (1975)[1]
факультет природничих наук Паризького університетуd (1969)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьгеофізика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладLaboratory of Space Geophysical and Oceanographic Studiesd[2]
Національний центр космічних досліджень Франції[3]
Тулузький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиAbderrahmane Ayadid[4]
Sylvain Mangiarottid[5]
Benoit Meyssignacd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоФранцузька академія наук
Національна академія наук США[7]
Європейська академія[8]
Académie de l'Air et de l'Espaced
Bureau des longitudes
Американський геофізичний союз
Індійська національна академія наук
Міжнародна група експертів з питань змін клімату (2007)
Лондонське королівське товариство[9]
МАС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Анні Казнав (фр. Anny Cazenave, фр. вимова: [ani kaznav] ( прослухати)) — французька космічна геодезистка, одна з піонерів супутникової альтиметрії. Працює у Національному центрі космічних досліджень Франції (CNES), була заступником директора Лабораторії досліджень космічної геофізики й океанографії (Laboratoire d'Etudes en Geophysique et Oceanographie Spatiale, LEGOS) в обсерваторії Міді-Піренеї в Тулузі з 1996 року. З 2013 року вона є директором наук про Землю в Міжнародному інституті космічних наук (ISSI) у Берні (Швейцарія).

Як одна з провідних учених спільних французько-американських місій супутникової альтиметрії TOPEX / Poseidon, Jason-1 та «Ocean Surface Topography Mission», вона сприяла глибшому розумінню підвищення рівня моря, спричиненого глобальним потеплінням. Казнав є членом Міжурядової групи експертів з питань змін клімату та була провідним автором розділів про рівні моря для їх четвертого та п'ятого звітів про оцінку впливу.

Ранні роки життя та освіта

[ред. | ред. код]

Казнав походить не з академічної родини[10]. Однак вона закінчила аспірантуру з фундаментальної астрономії (Париж, 1969), а також здобула ступінь доктора філософії з геофізики у Тулузькому університеті 1975 року[11].

Праця

[ред. | ред. код]

Від 1975 року до середини 90-х років Казнав досліджувала часові та просторові зміни гравітації. Вона використала дані супутникової альтиметрії SEASAT, ERS-1 та TOPEX / Poseidon для розробки гравітаційних моделей геодинамічних процесів глибоких океанів. Моделі були використані для вивчення океанічних тектонічних рис, таких як варіації висоти геоїда на глибоких океанічних жолобах і зонах розломів, охолодження і осідання літосфери, а також ізостатична компенсація ланцюгів підводних гір.[12]

Казнав спрямувала свою увагу на космічну океанографію в 1990-х роках. Використовуючи набори даних із місій супутникової альтиметрії TOPEX / Poseidon, Jason-1 та «Ocean Surface Topography Mission» місії Jason-2, вона звернулась до проблеми глобального підвищення рівня моря. Вона була однією з перших учених, яка використала дані супутникової альтиметрії для екстраполяції швидкості підняття рівня моря приблизно на 3 мм/рік. Вона розглянула проблему збалансування світового бюджету рівня моря, включивши в свій аналіз дані поля тяжіння, що залежать від часу, із супутникової системи GRACE. Вона також брала участь у вивченні наземних водойм з космосу.[12] Казнав зацікавлена у «вимірюванні часових змін гравітаційного поля Землі за допомогою космічної гравіметрії та в застосуванні до балансу маси льодовикових полів та змін загального запасу води на суші».[13]

Казнав є членом Міжурядової групи експертів з питань змін клімату та була провідним автором розділів про рівні моря у Четвертому звіті про оцінку МГЕЗК за 2007 рік та П'ятому звіті про оцінку за 2014 рік.[14] Казнав звернула увагу на вплив зміни клімату на підвищення рівня моря. Вона зазначила, що у надзвичайно рівнинних регіонах, таким як Бангладеш, підземним водам може загрожувати засолення морською водою.[15]

Казнав була обрана до Академії наук Франції 2004 року.[16] У 2012 році вона отримала медаль Вільяма Боуї. Вона є іноземним членом Національної академії наук США, Індійської національної академії наук та Королівської академії Бельгії.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Казнав авторка понад 200 наукових статей для міжнародних рецензованих журналів.

  • A. Cazenave, K. Feigl, Formes et Mouvements de la Terre, Belin Editions, 1994.
  • A. Cazenave, D. Massonnet, La Terre vue de l'espace, Belin Editions, 2004.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Премія Дуасто-Блюте від Французької академії наук (1979)
  • Бронзова медаль Національного центру наукових досліджень (1980)
  • Кавалер національного ордена «За заслуги» (1981)
  • Премія Дуасто-Блюте від Французької академії наук (1990)
  • Премія Кодака-Пате Ландуччі від Французької академії наук (1996)
  • Член Американського геофізичного союзу (AGU) (1996)
  • Офіцер Національного ордена «За заслуги» (1997)
  • Медаль Венінга Мейнеса Європейського геофізичного товариства (1999)
  • Лицар Почесного легіону (2000)
  • Медаль і почесне членство імені Артура Холмса(2005)[17]
  • Командор Національного ордена «За заслуги» (2007)
  • Премія Менлі Бендалла, перша медаль Альберта Монако, Океанографічний інститут (2008)
  • Обраний іноземним членом Національної академії наук США (2008)
  • Офіцер Почесного легіону (2010)
  • Приз Еміля Жирардо, Військово-морська академія (2010)
  • Обрана до Індійської національної академії наук (2011)
  • Медаль Бові Американського геофізичного союзу (2012)
  • Великий офіцер Національного ордена «За заслуги» (2015)
  • Премія Жоржа Леметра, Університет Католицького університету в Лувені (2015)
  • Премія Фонду BBVA Frontiers of Knowledge (2018) спільно з Джонатаном М. Грегорі та Джоном А. Черчем
  • Премія Ветлесена обсерваторії Землі Ламонта-Доерті Колумбійського університету та Фонду Г. Унгера Ветлесена (2020)[18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  2. ↑ https://www.legos.omp.eu/en/author/anny-cazenave/
  3. ↑ https://www.iafastro.org/biographie/anny-cazenave.html
  4. ↑ https://www.theses.fr/1998TOU30066
  5. ↑ https://www.theses.fr/2003TOU30063
  6. ↑ https://www.theses.fr/2012TOU30139
  7. ↑ www.nasonline.org
  8. ↑ www.ae-info.org
  9. ↑ https://royalsociety.org/news/2021/05/new-fellows-announcement-2021/
  10. ↑ Aurélie Luneau, "From the blue of the sky blue oceans: the life of Anny Cazenave, " broadcast March of science on France Culture, November 26, 2015, 8 min 30s.
  11. ↑ CV of Anny Cazenave (PDF). French Academy of Sciences. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013. [Архівовано 2013-10-20 у Wayback Machine.]
  12. ↑ а б Peltier, W. R. 2012 William Bowie Medal Winner Anny Cazenave. American Geophysical Union. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
  13. ↑ Anny Cazenave - Research Interests. National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 19 жовтня 2013.
  14. ↑ In new report, climate experts to warn of sea peril. Business Standard. AFP. 25 вересня 2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 11 березня 2021.
  15. ↑ Soucy, Louise-Maude Rioux (17 травня 2003). Un entretien avec Anny Cazenave - Variations climatiques extrêmes prévues. Le Devoir (French) . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 11 березня 2021.
  16. ↑ French Science Academy Welcomes Leading Science Personality from CNES. CNES. 6 грудня 2004. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013.
  17. ↑ Arthur Holmes Medal & Honorary Membership 2005. European Geosciences Union. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
  18. ↑ The Vtlesen Prize. Columbia University. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 30 серпня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анні_Казнав&oldid=44231130