Анопльодера шестиплямиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анопльодера шестиплямиста
Anoplodera sexguttata Fabricius, 1775
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Лептурини (Lepturinae Latreille, 1802)
Рід: Анопльодера (Anoplodera)
Mulsant, 1839
Вид: Анопльодера шестиплямиста (A. sexguttata)
Anoplodera sexguttata
Fabricius, 1775
Посилання
Вікісховище: Anoplodera sexguttata
EOL: 348308
NCBI: 1553074

Анопльо́дера шестипля́миста (лат. Anoplodera sexguttata, Fabricius, 1775 = Leptura cincta Panzer, 1804 = Leptura punctatomaculata Marsham, 1802 = Leptura semicolon Schrank, 1798 = Leptura uddmanniana Harrer, 1784) — вид жуків з родини Вусачі.

Поширення

[ред. | ред. код]

A. sexguttata — європейський вид у складі європейського зоогеографічного комплексу. Поширений по всій Європі. У Карпатському регіоні, вид є звичайним для передгірних районів, зустрічається в середньогір’ї на південно-західному макросхилі Карпат.

Екологія

[ред. | ред. код]

Вид прив’язаний до листяних лісів утворених буком лісовим, грабом звичайним і дубом черешчатим, де є частим, а іноді масовим видом. На Передкарпатті входить до складу рецидентів та субдомінантів, становлячи 3-4% від загальної чисельності усіх видів вусачів. Літ триває із середини травня по кінець червня. Імаго можна зустріти на узліссях на квітах арункусу звичайного, малини, ожини, яглиці, кмину та ін. Личинки розвиваються у мертвій деревині листяних порід дерев.

Морфологія

[ред. | ред. код]

Імаго

[ред. | ред. код]

A. sexguttata — дрібний вид, 7-13 мм завдовжки. Загальний фон тіла чорний. Надкрила чорні з трьома рудими плямами на кожному з надкрил, середні плями часто зливаються і утворюють підковоподібну дугу, обернену своїми кінцями назовні. Надкрила в грубих точках, вкриті дрібними лежачими волосками. Самки часто більші за самців, з товстим черевцем. Довжина вусиків самців рівна довжині їх тіла, а у самок — ледь заходять за другу третину надкрил.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Життєвий цикл триває 2 роки.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  3. Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  4. Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  5. Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  6. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11259/ [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/ansexgut.htm [Архівовано 13 червня 2008 у Wayback Machine.]