Анса Іконен
Анса Іконен | |
---|---|
Ім'я при народженні | фін. Aili Ansa Inkeri Ikonen |
Псевдо | Ansa Ikonen |
Народилася | 19 грудня 1913[1][2][3] Санкт-Петербург, Російська імперія |
Померла | 23 травня 1989[1] (75 років) Гельсінкі, Фінляндія |
Поховання | Малмі[d] |
Країна | Фінляндія |
Діяльність | акторка, співачка, кінорежисерка |
Роки активності | з 1933 |
У шлюбі з | Ялмарі Ріннеd |
Діти | Катріїна Ріннеd і Мар'ятта Ріннеd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0407530 |
Аілі Анса Інкері Іконен (фін. Aili Ansa Inkeri Ikonen, 19 грудня 1913, Санкт-Петербург — 23 травня 1989, Гельсінкі) — фінська актриса театру та кіно. Переважно знімалась в комедіях, драмах та мюзиклах. Часто працювала в парі з актором Тауно Пало. Була однією з найпопулярніших актрис свого часу (1935—1961). Перша актриса, яка стала лауреатом фінської національної кінопремії «Юссі» у номінації «За найкращу жіночу роль» (1944). Власниця нагороди Pro Finlandia (1964).
Анса Іконен народилася 19 грудня 1913 року у Санкт-Петербурзі у фінській сім'ї. Вона була єдиною дитиною у сім'ї; дві молодші сестри померли від пневмонії. Після закінчення громадянської війни вона разом із сім'єю переїхала до Фінляндії. Батько помер, коли Ансі було 11 років.
Навчалася в ліцеї, але не змогла його закінчити через складне фінансове становище родини[4]. Пізніше навчалася в консерваторії на вчителя співу і закінчила її в 1933 році[5].
Працювати за фахом Іконен не стала, а вирішила зробити кар'єру кіноактриси. Вона зіграла кілька другорядних ролей, після чого її помітив режисер Валентин Ваала, і запросив виконати головну жіночу роль у фільмі «Всі когось люблять» («Kaikki rakastavat», 1935). Головну чоловічу роль у цьому фільмі виконав Тауно Пало. Наступного року Іконен та Пало зіграли разом у ще одній романтичній комедії. Обидва фільми здобули успіх, завдяки чому Анса Іконен стала зіркою. Протягом багатьох років вона була однією з найвідоміших кіноакторок у Фінляндії.
Іконен та Пало зіграли разом у 12 фільмах, більшість із яких — романтичні комедії. І хоча вони не перебували у відносинах у реальному житті, глядачі запам'ятали їх як золоту пару фінського кіно[6][7].
В 1944 році Іконен отримала премію «Юссі» за роль у фільмі «Vaivaisukon morsian». У тому ж році як режисер зняла романтичну комедію «Nainen on Valttia»[8].
Паралельно з кінематографічною кар'єрою Іконен також грала у Фінському національному театрі. Там вона пропрацювала 44 роки, аж до виходу на пенсію у 1979 році. Вона грала у класичних п'єсах фінських та зарубіжних авторів, зіграла в 16 п'єсах Шекспіра, 6 п'єсах Мольєра та виконала роль Нори в Ляльковому домі Генріка Ібсена.
Іконен була талановитою комедійною та характерною актрисою. Сценаристи іноді писали ролі спеціально для неї. Хоча вона й не мала спеціальної акторської освіти, проте швидко освоїла тонкощі цієї професії. Так, в 1949 році Іконен отримала стипендію і пройшла навчання в театральній школі Олд Вікс в Лондоні.
Анса Іконен померла 23 травня 1989 року в будинку для літніх акторів у Гельсінкі, район Мунккіінемі. Похована на цвинтарі Малмі поряд зі своєю бабусею[4].
У 1939 році Іконен вийшла заміж за актора Ялмарі Рінне. У пари народилися дві дочки Катріїна Рінне і Мар'ятта Рінне, які згодом також стали актрисами. Оскільки чоловік був на 20 років старший за Іконен, у п'єсах, де вони працювали разом, вона часто виконувала роль його дочки[9].
Кінофільми | ||
---|---|---|
Рік | Назва фільму | Роль |
1934 | Minä ja ministeri | молода жінка в ресторані |
Meidän poikamme ilmassa — me maassa | жінка на церемонії нагородження | |
1935 | Syntipukki | |
Kaikki rakastavat | Сіркка Марес | |
1936 | Vaimoke | Кірсті Лейво |
1937 | Ja alla oli tulinen järvi | Ар'я Луміа |
Koskenlaskijan morsian | Нуоттаніемен Ханна | |
Kuin uni ja varjo | Іліталон Еліїна | |
Kuriton sukupolvi | Мар'я | |
1938 | Rykmentin murheenkryyni | Еллі Роутанен |
Olenko minä tullut haaremiin | Гельві Гейнонен | |
1939 | Jumalan tuomio | Гелена Талпіа |
1940 | SF-paraati | Анса Коскелі |
Serenaadi sotatorvella | Ойлі Мякіпало | |
Runon kuningas ja muuttolintu | Емілі Бьоркстен | |
Oi, kallis Suomenmaa | Анніккі | |
1941 | Täysosuma | Піркко Кіллінен, «Біргіт Гілленкранц» |
Kulkurin valssi | Гелена | |
1942 | Uuteen elämään | Анніккі Ахо |
Rantasuon raatajat | Тьойрюлян Майя | |
1943 | Tyttö astuu elämään | Еллі Архо |
1944 | Vaivaisukon morsian | Анна Крістіна Рінгарс |
Suomisen Olli rakastuu | Тууліа Тяхтінен | |
Nainen on valttia | Кірсті Кальпа | |
1945 | Nokea ja kultaa | Сіркка |
1947 | Pikku-Matti maailmalla | Кертту Ківінен |
Pikajuna pohjoiseen | Майре Кюрьо | |
1948 | Laitakaupungin laulu | Гельми Гейно |
1949 | Jossain on railo | Марія Кареніус |
1950 | Professori Masa | редактор Естері Тервола |
1951 | Vihaan sinua — rakas | Лена Карнала |
Gabriel, tule takaisin | Роза Паккала | |
1952 | Kulkurin tyttö | Олівія Меттер |
1953 | Tyttö kuunsillalta | доктор Лінда Варала, «Пепі» |
1955 | Rakas lurjus | Кайно Ітконен |
Isän vanha ja uusi | Армі Пеканпя | |
1956 | Ratkaisun päivät | медсестра Ліна Ауер |
1958 | Äidittömät | Сімона Вітіцкі / мадемуазель Кетрін Анаконда |
1961 | Miljoonavaillinki | пані Рюхтіля |
1977 | Telefon | мати Далчинського |
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Ansa Ikonen — SLS.
- ↑ а б Сто лет со дня рождения Ансы Иконен: Загадочная Анса. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ Loivamaa, Ismo & Vekkeli, Pirkko (2009). Unohtumaton Ansa Ikonen. Helsinki: Minerva Kustannus Oy. ISBN 952-49229-6-7.
- ↑ Tämä on totuus Ansa Ikosen ja Tauno Palon suhteesta!. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ Ansa Ikonen (obituary). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ Sundholm, Johan (2012). Historical Dictionary of Scandinavian Cinema. Scarecrow Press. ISBN 9780810855243.
- ↑ Ansa Ikosen syntymästä 100 vuotta: Arvoituksellinen Ansa. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
- Biografisk Lexicon for Finland: Ikonen Ansa [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу Фінляндії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |