Ансельм Паєн
Ансельм Паєн | |
---|---|
фр. Anselme Payen | |
Народився | 6 січня 1795[1][2] Париж, Франція |
Помер | 12 травня 1871[3] (76 років) Париж |
Країна | Франція |
Діяльність | хімік, фізик, біохімік, математик, ботанік |
Alma mater | Політехнічна школа |
Галузь | хімія |
Членство | Паризьке філоматичне товариствоd Французька академія наук Паризька медична академія Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd |
Нагороди | |
Ансельм Паєн у Вікісховищі |
Ансе́льм Пає́н, також Пайєн (фр. Anselme Payen; 6 січня 1795, Париж — 12 травня 1871, Париж) — французький хімік, який відкрив целюлозу.
Першим вивчив хімію целюлози та лігніну. При спробі розділити деревину на складові частини Паєн виявив, що при обробці її азотною кислотою утворюється волокниста речовина, аналогічна бавовні. Аналіз показав, що хімічна формула речовини — C6H10O5. Ці праці були опубліковані 1838 року, а наступного 1839 року в наукову літературу увійшов термін «целюлоза».
Найвідоміше відкриття Паєна, зроблене разом з Жан-Франсуа Персо 1833 року, — фермент діастаза (амілаза), яка розщеплює крохмаль на олігосахариди. Це був перший фермент, описаний в історії науки.
1962 року Американське хімічне товариство заснувало премію Ансельма Паєна.
- Елементарний огляд про реактиви / Traité élémentaire des réactifs
- Дослідження про хміль / Mémoire sur le houblon
- Трактат про виготовлення різних сортів пива / Traité de la fabrication de diverses sortes de bières, 1822—1829
- Трактат про картоплю, її культуру, її різне застосування / avec Alphonse Chevallier, Traité de la pomme de terre, sa culture, ses divers emplois, Paris: Thomine, 1826, in-8°, VIII-160 p. Texte en ligne sur Wikisource
- Notice sur les moyens d'utiliser toutes les parties des animaux morts dans les campagnes [mémoire couronné par la Société royale et centrale d'Agriculture dans sa séance publique du 18 avril 1830], Paris: Impr. de Mme Huzard, 1830, in-8°, 136 p.
- Théorie des engrais et leurs applications spéciales dans l'agriculture, 1835, in-8° (insérée dans les Annales de l'agriculture française, 1835, 3e série, t. XV, p. 197—212, p. 283—298, p. 356—360, avec des " Réponses aux observations sur [ce mémoire] " dans les mêmes Annales, 1835, 3e série, t. XVI, p. 22-32 ; et avec, du même auteur, des " Notes sur le noir animalisé pour engrais des terres " dans les Annales de l'agriculture française, 1832, 3e série, t. IX, p. 242—2485
- Manuel du cours de chimie organique appliquée aux arts industriels et agricoles, 1841—1843
- Traité de la distillation des principales substances qui peuvent fournir de l'alcool
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica, 1968.
- Anselme Payen Award [Архівовано 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Payen et Persoz, «Mémoire sur la diastase, les principaux produits de ses réactions et leurs applications aux arts industriels», Annales de chimie et de physique, 2e série, t. 53, 1833, pp. 73-92.
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |