Антецедент

Антецедент (лат. antecedens, «той, що передує») — це активна частина логічної імплікації. Перша частина імплікації є умовою (основою, антецедентом), а друга — наслідком (консеквентом). Антецедент (попередній член) — попередня одиниця висловлювання (слово, словопоєднання, речення), з якою співвіднесено — замінюючи її, вказуючи на неї і т.п. — інша, наступна. Антецедент також відомий своїми принципами щодо можливої ​​чи гіпотетичної проблеми. Антецендент — це перша половина гіпотетичної пропозиції, коли в реченню «якщо» передує «тоді»; це перший член умовного (імплікативного) судження, якому передує слово «якщо» (або «тоді»). У зв'язаних умовних реченнях антецедент, тобто речення, яке починається з «якщо», завжди потребує продовжувача та продовжувача антецендента. Антецедент відомий як передумова, є першою половиною гіпотетичної пропозиції. Антет (фр. аn tete: на чолі) — заставка. Антецендентний (анцендентна пропозиція) — перша (по порядку) пропозиція у складі складного, що є антецендентом до союзного слова. Хоча антецедент визначається як перша частина умовного речення, це не означає, що антецедент обов'язково стоїть на початку речення. Наприклад, у реченні «Той, хто був мудрим, умів», хоча на початку стоїть «умів», але відповідно до змісту речення знання є передумовою здібностей і вважаються антецендентом. Тобто, інколи антецедент має розширювальне значення на позначення основи, причини, умови тощо; означає попередній чи наступний контекст (слова) для анафори. Антецедент іноді також називають «випереджувальним», а наступне — «постпозицією». Це частина, у якій виражається умова. Перша частина, яка встановлює умову. Безатенцедентна пропозиція — "його вже не чекали, коли він приїхав".

● У імплікації «А веде до Б», А є антецедентом, а В — консеквентом. У реченні «Коли йде сніг, земля біліє» антецедентом є «іде сніг».

● Якщо P, то Q. Це стандартна логічна формула для гіпотетичної пропозиції. У цьому випадку антецедентом є P. В умовному реченні "Якщо А, то Б" вираз "А" є антецедент; вираз "Б" називають консеквентом (лат. consequens, наслідок, висновок). Наприклад, в умовному реченні "Якщо зараз ніч, то зараз темно": антецедент — "зараз ніч", а консеквент — "зараз темно". Цей приклад вказує на два висловлення, з яких за допомогою логічної операції імплікації («якщо..., то...») утворюється складне імплікативне висловлення.

● У фразі «Якщо A є B, то C є D», «A є B» називається антецедентом цього умовного твердження.

● Якщо людина ходила по Місяцю, то я король Франції. Передумовою є те, що люди вже ходили на Місяць. (Антецендент відносний) Якщо до 2016 року на Місяці будуть люди, то я король Франції. Тут попередником є ​​«до 2016 року на Місяці будуть люди».

● У складному висловленні «Якщо у вас є десять тисяч доларів, ви можете подорожувати до Європи», «Якщо у вас є десять тисяч доларів» є антецедентом.

Мовою старих філософів, особливо в логіків Кантівської школи, в їх ученні про судження, висновки і докази антецедент частково означає логічний підмет в його стосунку до присудка, частково — причину в стосунку до наслідка. Антецедентом називають загалом події, що передували, оскільки вони допомагають пояснити теперішнє. В цьому сенсі кажуть, наприклад, про антецедент якоїсь особи, маючи на увазі, що попередній образ її дій дає підстави очікувати від неї того чи іншого.