Антиповський бір
49°42′29″ пн. ш. 41°35′10″ сх. д. / 49.708051° пн. ш. 41.586151° сх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
---|---|
Розташування | ![]() |
Площа | 23,3 га |
Засновано | 2006 р. |
Оператор | Міністерство природних ресурсів і екології Ростовської області |
![]() |
Антиповський бір (рос. Антиповский бор) — комплексна пам'ятка природи регіонального значення, територіально розташована у Шолоховському районі Ростовської області. Статус особливо охоронюваної природної території наданий згідно з Постановою Ростовської області від 19 жовтня 2006 року № 418. За збереження та функціонування урочища відповідає Міністерство природних ресурсів і екології Ростовської області[1].
Антиповський бір відомий насадженнями сосни звичайної — вік дерев перевищує сотню років. Лісорозведення на цій степовій території розпочато у 1905 році, коли один з хутірських вчителів — Степан Андрійович Кондрашов — самостійно привозив саджанці. Закладені вони були на землях різнотравно-типчаково-ковилового степу. До місця, де були висаджені ці саджанці, зараз примикають хвойні масиви, зі східної сторони це територія площею 20 тисяч га Вешенського лісгоспу, а з західної сторони — 15 тисяч га Казанського лісгоспу. Територія Антиповського бору має водоохоронне, наукове, природоохоронне, водорегулююче значення. Урочище утворено 23 листопада 1977 року згідно з Рішенням РВК № 363[2].
Заповідна територія розташована на схід від хутора Дубровського, поблизу хутора Антиповського[3], на лівому березі річки Решетовки. 15 кілометрів розділяють її зі станицею Вешенської. Антиповський бір складається з 1 ділянки. Він знаходиться на території кварталів Антиповського дільничного лісництва Шолоховського територіального відділу — лісництва. Стан природоохоронної території задовільний. Площа урочища складає близько 23,3 га, це місце одного із самих старих насаджень сосен на Дону[4].
- ↑ Антиповский бор//ООПТ России. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Антиповский бор//Шолоховский район. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 23 травня 2019.
- ↑ Донская казачья энциклопедия Владимира Сидорова: А-Б, Владимир Сергеевич Сидоров, Изд-во «Гефест», 1994 — Всего страниц: 511 — С. 232
- ↑ Вёшенский вестник, Выпуски 4-7, Ростиздат, 2004. — С. 8
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |