Перейти до вмісту

Антоненко Андрій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Андрій Антоненко.
Антоненко Андрій Сергійович
Народився2 жовтня 1971(1971-10-02) (53 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьпоет, музикант, солдат, музичний педагог, гітарист
УчасникВійна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Magnum opusТихо прийшов, тихо пішов
Військове званнясержант
Нагороди
Медаль «Честь. Слава. Держава» Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» Нагрудний знак «Учасник АТО»

Андрі́й Сергі́йович Анто́ненко (Ріфф, Riff; нар. 2 жовтня 1971, Київ) — поет, музикант, засновник і фронтмен гурту «Riffmaster», учасник російсько-української війни. З грудня 2019 перебуває під арештом за недоведеною підозрою у підготовці вбивства журналіста з російським та білоруським громадянствами Павла Шеремета.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Києві 2 жовтня 1971 року. Дитинство Антоненка пройшло в єврейському районі міста[1], в місцевості, що має народну назву Єврейський базар[2][3]. За власними словами, є наполовину євреєм, його дід був польським євреєм[1][4]. Закінчив музичну школу за класом цимбалів і Культурно-освітнє училище (диригент самодіяльного хору), викладач гри на гітарі.

1989 року заснував треш-метал гурт «Лепрозорій», брав участь у музичних гуртах ADEM і DAZ Machine[2]. У складі ADEM 1991 року переміг на рок-фестивалі в Москві, підписавши контракт на запис платівки в Лос-Анджелесі, але через путч і розвал СРСР гурт залишився в Україні.

2003 року заснував сольний проєкт «Riffmaster», де писав музику, тексти, був гітаристом і вокалістом. 2007 року вийшов дебютний альбом — «Beautiful Day», 2015 року — альбом «Котлета по-киевски».

Найвідоміша пісня Андрія — «Тихо прийшов, тихо пішов», що вважається неофіційним гімном Сил спеціальних операцій ЗСУ[5].

На війні

[ред. | ред. код]

У травні 2015 Андрій з солістом гурту Тартак Олександром Положинським вперше виступив в зоні проведення АТО для бійців ЗСУ на передовій російсько-української війни. За весь час (з 2015 по 2017 роки) Ріффмайстер виступив в зоні проведення АТО/ООС понад 300 разів. За цей внесок Андрій Антоненко був відзначений чисельними грамотами та подяками від різних підрозділів та відзнакою «Музичного батальйону» на День українського добровольця 14 березня 2021 року.

У 2016—2017 роках був добровольцем в лавах «Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова». В службі медеваку MedStar Медевак ПДМШ виконував роботу по евакуації поранених з переднього краю, перебуваючи на посаді водія-санітара. За цей період має відзнаку Міністра оборони України «За сприяння Збройним Силам України». Є учасником антитеррористичної операції, має посвідчення «Учасник війни» та Нагрудний знак «Учасник АТО». Нагороджений відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції».

З липня 2017 року проходить військову службу за контрактом в лавах Сили спеціальних операцій Збройних сил України(ССО ЗСУ), в Командуванні ССО з червня 2019 року[6].

Кримінальне провадження

[ред. | ред. код]
Докладніше: Убивство Павла Шеремета

2019

[ред. | ред. код]

12 грудня 2019 Антоненка заарештували за підозрою у підготовці вбивства відомого українського журналіста Павла Шеремета, що сталося 20 липня 2016 року. Йому інкримінували організацію вбивства, яке, за версією поліції, здійснено ним разом з Яною Дугарь та Юлією Кузьменко. Як вказано в тексті повідомлення про підозру, правоохоронці вважають, що Антоненко, «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості, вчиняючи свої дії, щоб привернути увагу громадськості до певних політичних переконань… вирішив створити організовану групу, щоб у її складі вчинити вбивство журналіста та радіоведучого Шеремета»[7][8].

Справа розглядається в Печерському суді Києва, суддею призначено скандально відомого Сергія Вовка, який раніше був суддею у двох справах, які у 2012 році були визнані Європарламентом та Європейським судом з прав людини переслідуваннями за політичними мотивами[9][10][11][12]. У 2015—2016 роках Вовк був відсторонений від посади Вищою кваліфікаційною комісією суддів, всього його було відсторонено п'ять разів[9]. Його підозрювали у тому, що він, зловживаючи службовим становищем та навмисно порушуючи вимоги закону, постановив завідомо неправосудне рішення у цивільній справі, незаконно позбавивши громадянина права власності на належне йому майно[9]. Прокурором у справі є Олександр Лукашенко, який не пройшов переатестацію[13]. Згідно з опублікованим у 2017 році розслідуванням, вартість маєтків Лукашенка значно вища за доходи, які отримує правоохоронець і його сім'я. Зокрема, прокурор зміг купити в Києві квартиру за 5 гривень[13][14].

8 грудня 2019 року під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу Антоненко відкинув звинувачення слідчого та зазначив, що не має жодного стосунку до справи, а також: «якщо від мене десь просочиться — або від мого імені — що я визнав вину, зрозумійте, що був силовий тиск або тортури[15]». Антоненко також зазначив, що народився у єврейському районі і його дід був польським євреєм, отже звинувачення у правих чи лівих поглядах є образливими для Андрія[1][4].

Також він навів низку відмінностей між своєю статурою і зовнішністю та статурою і зовнішністю людини на відеозаписах, які представило слідство[1][4] та зазначив, що на момент вбивства не був знайомий з людьми, яких поліція підозрює в причетності до вбивства Шеремета[4]. Попри це, Печерський суд призначив Антоненку утримання під вартою на два місяці без можливості внесення застави[1][4]. 17 грудня слідчий намагався почати допит Антоненка, але він відмовився давати свідчення, назвавши слідство у справі упередженим[16].

Низка активістів, волонтерів та добровольців закликала всіх підтримувати Антоненка, Дугарь і Кузьменко[17]. Заяву МВС вони сприйняли як цілеспрямовану дискредитацію добровольців і волонтерів[17]. 17 грудня 2019 р у Харкові біля ГУ Нацполіції області пройшов концерт на підтримку Антоненка[18].

20 грудня Антоненко подав до суду на ТРК Україна, Арсена Авакова, Євгена Коваля, Володимира Зеленського та Руслана Рябошапку, вимагаючи захисту честі та гідності[19]. Андрій звинуватив даних осіб в тому, що на брифінгу щодо його затримання ті виявили зневагу до презумпції невинуватості, звинувативши Антоненка у співучасті у вбивстві Шеремета без рішення суду[20][21].

27 грудня Київський апеляційний суд переніс скаргу щодо утримання під вартою Антоненка до 8 січня[22]. Після публікації записів розмов Антоненка, його захист заперечив будь-який зв'язок Андрія з СБУ[23].

2020

[ред. | ред. код]

7 лютого Антоненко заявив, що його адвокати досі не отримали матеріалів справи для ознайомлення, через що він відмовився давати будь-які свідчення[24]. 12 березня Київський апеляційний суд відмовив у апеляції захисту Антоненка, залишивши його під вартою до 4 квітня[25].

21 травня матеріали по Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь було виділено в окремі кримінальні провадження і змінено підозри. Антоненко відтоді не проходить у справі, як організатор злочину[26].

13 липня Київський апеляційний суд постановив залишити Антоненка під вартою щонайменше до 23 липня[27]. 18 липня Печерський суд Києва продовжив арешт Антоненку щонайменше на два місяці[28]. 28 вересня суд присяжних відмовився відпустити Антоненка з-під варти[29].

6 жовтня Апеляційний суд Києва залишив Антоненка під арештом, викликало сутички між його прихильниками та силовиками під стінами суду[30]. 7 грудня Апеляційний суд Києва вчергове відмовив Антоненку у зміні запобіжного заходу, залишивши під вартою до 19 грудня[31].

2021

[ред. | ред. код]

24 квітня минуло 500 днів, які Антоненко знаходився за ґратами без доказів вини.

30 квітня Антоненку змінили запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.[32][33] За рішенням суду Антоненко повинен носити електронний браслет[34].

10 вересня Андрій обвінчався зі Світланою Антоненко в храмі святого апостола і євангеліста Іоана Богослова (ПЦУ) в Києві[35].

27 вересня суд послабив домашній арешт Антоненка, його відпустили під нічний домашній арешт[36]. 24 грудня домашній арешт Антоненка було продовжено і знято електронний браслет[37].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 21 жовтня 2014 року орденом "За мужність" III ступеня був нагороджений повний тезка музиканта, Антоненко Андрій Олексійович[39]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Я наполовину єврей, — Антоненко відповів на звинувачення у радикальних поглядах. espreso.tv. Еспресо TV. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  2. ↑ а б Андрій Riffmaster Антоненко | НашКиїв.UA. nashkiev.ua (рос.). Інтернет-журнал «Наш Київ». 8 травня 2013. Архів оригіналу за 20 грудня 2019.
  3. ↑ Музиканти збирають Майдан на підтримку Андрія Антоненка. nrcu.gov.ua. Українське радіо. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  4. ↑ а б в г д «Я сам наполовину єврей»: виступ Андрія Антоненка у суді перед арештом. prm.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2019.
  5. ↑ Що відомо про Андрія Антоненка Riffmaster, якого звинувачують у вбивстві Шеремета. 24 Канал. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  6. ↑ У командуванні ССО відреагували на затримання сержанта Антоненка за підозрою у вбивстві Шеремета. nv.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 17 грудня 2019.
  7. ↑ Опубліковано повний текст підозри Кузьменко. pravda.com.ua. Українська правда. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 21 грудня 2019.
  8. ↑ Підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета затримали: що відомо слідству на цей момент – відео. 24 Канал. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  9. ↑ а б в Підозрюваних у справі Шеремета судить скандальний суддя Вовк: що про нього відомо. bykvu.com. Букви. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  10. ↑ Резолюція Європейського Парламенту 994_a89 від 24.05.2012 (про дотримання законодавства щодо прав людини та запровадження базових стандартів ОБСЄ). zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  11. ↑ Справа «Василь Іващенко проти України» (Заява № 760/03). zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  12. ↑ Справа «Луценко проти України» (Заява № 6492/11). zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  13. ↑ а б Прокурор у справі вбивства Шеремета не пройшов переатестацію. zaxid.net. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  14. ↑ Лукашенко Олександр Олександрович. Prosud.info. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  15. ↑ Антоненко: «Якщо я визнаю провину — був силовий тиск чи тортури». bykvu.com. Букви. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  16. ↑ Фігурант справи Шеремета відмовляється давати свідчення. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  17. ↑ а б Польський єврей, що «захопився ультранаціоналістичною ідеєю». Як пройшов суд над головним фігурантом «справи Шеремета». bykvu.com. Букви. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  18. ↑ У Харкові влаштували акцію на підтримку Антоненка, якого підозрюють у вбивстві Шеремета. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  19. ↑ Підозрюваний у справі Шеремета подав до суду на Зеленського і керівників силових органів. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  20. ↑ Підозрюваний у вбивстві Шеремета подав в суд на Зеленського, Авакова і Рябошапку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  21. ↑ Справа Шеремета: Антоненко подав до суду на Зеленського, Авакова й Рябошапку. Новинарня (укр.). 20 грудня 2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
  22. ↑ Вбивство Шеремета: суд не розглянув апеляцію на арешт Антоненко. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  23. ↑ Захист Антоненка заперечує його зв'язок з СБУ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 10 лютого 2020.
  24. ↑ Підозрюваний у вбивстві Шеремета Антоненко відмовився давати свідчення. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 10 лютого 2020.
  25. ↑ Вбивство Шеремета: Антоненка залишили від вартою. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020.
  26. ↑ Слідство змінило підозру фігурантам справи Шеремета. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
  27. ↑ Вбивство Шеремета: суд залишив Антоненко під вартою. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020.
  28. ↑ Вбивство Шеремета: Антоненку продовжили арешт. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
  29. ↑ Справа Шеремета: суд відмовився відпустити Антоненко з-під варти. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 28 вересня 2020.
  30. ↑ Суд залишив Антоненко під арештом. відбулися сутички з силовиками. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
  31. ↑ Суд залишив під вартою Антоненка. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  32. ↑ Суд відпустив Антоненка з-під варти. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  33. ↑ Антоненка відпустили під цілодобовий домашній арешт. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  34. ↑ Підозрюваного у справі Шеремета Антоненка відпустили під домашній арешт. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 30 квітня 2021.
  35. ↑ Gazeta.ua (10 вересня 2021). Антоненко обвінчався з дружиною. Дугарь була за свідка. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
  36. ↑ Справа Шеремета: суд послабив домашній арешт Антоненка і зберіг зобов'язання Дугарь. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
  37. ↑ Справа Шеремета: Антоненку продовжили домашній арешт, але зняли електронний браслет. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  38. ↑ Розпорядження Київського міського голови №757 (PDF). kyivcity.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2019.
  39. ↑ Указ Президента України №817/2014 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 21 жовтня 2014. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 29 травня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антоненко_Андрій_Сергійович&oldid=43154925