Антоненко Борис Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоненко Борис Іванович
Основна інформація
Дата народження27 грудня 1927(1927-12-27) (96 років)
Місце народженняВерхній Нагольчик, Антрацитівська міська рада, Україна
ГромадянствоСРСР
Професіїбандурист, кобзар, баяніст, folk musician, музикант
ІнструментиБандура і баян
Жанринародна музика

Антоненко Борис Іванович (27 грудня 1927, смт. Верхній Нагольчик, Луганська область) — бандурист і кобзар.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ще в дитинстві Борис Антоненко втратив зір. А в часи 2-ї світової війни переїхав з батьками до Узбекистану. Закінчив тамтешнє Ташкентське музичне училище ім. Глієра (1952; клас баяну), а потім ще й Педагогічний інститут Нізамі1969 році; факультет музики і співу). Працював артистом концертних бригад Узбекистану, вів гуртки в системі Товариства сліпих.

В 1977 році Борис Антоненко повернувся до Києва. В 1978 році він навчався гри на бандурі у кобзаря П. Супруна і з цього часу кобзарює. В його репертуарі — українські народні пісні, твори кобзарів та сучасних композиторів.

Член Національної спілки кобзарів України (Київська секція).

Творчість

[ред. | ред. код]

Відомі музичні твори:

  • «Ой, плакала Україна» (на слова кобзаря П. Носача);
  • «Стоїть в селі Суботові» (на слова Т. Шевченка);
  • «Любіть Україну» (на слова В. Сосюри);
  • «Сини України» (на слова М. Малявки).

Джерела

[ред. | ред. код]